Черкасов Володимир Ілліч
ЧЕРКА́СОВ Володимир Ілліч (29. 06. 1929, Харків — 13. 08. 2020, Львів) — живописець і графік, педагог. Заслужений художник України (2008). Срібна медаль НАМУ (2010). Член НСХУ (1970). У 1948–51 навчався на відділі графіки у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва (викладачі Р. Сельський, О. Шатківський, К. Звіринський). Закінчив Харківський художній інститут (1954; викладачі Є. Єгоров, В. Мироненко, В. Сизиков). Працював 1954–59 викладачем рисунку та живопису Львівського училища декоративного та прикладного мистецтва; від 1959 — у Львівській АМ: старший викладач, доцент (1971), завідувач (1979–82) кафедри рисунку, завідувач (1982–88), професор (від 1988) кафедри академічного живопису. Автор живописних та графічних творів, акварелей. У творчості Ч. органічно синтезовано декоративну експресію, емоційну виразність кольору, енергійний, вільний мазок львівської живописної школи з притаманним харківським майстрам аналітичним підходом до творення образу, узагальнено-монументальним трактуванням форми. Образний лад його полотен виважений, без надмірних композиційних і колірних ефектів. У портретах не лише відтворював характерні риси зовнішності, а й психологічно достовірно розкривав складний духовний світ людей переважно творчих професій (архітекторів М. Вендзиловича та Л. Селезньової, скульптора О. Пилева, реставраторки Л. Химич, композитора М. Колесси, викладача І. Цьоня, артистки Т. Ковіної, художниць О. Ойцюсь, О. Петрів і В. Дубовик тощо). У пейзажах і натюрмортах митця головним є колір у багатстві його відтінків; краєвиди захоплюють живою, поетично осмисленою красою, викликають асоціації, спомини, роздуми; їхня живописна мова енергійна, мазок широкий, динамічний. У творах Ч. немає нічого випадкового, все зважено, продумано, досконало організовано в завершений художній образ. Учасник обласних (від 1957), всеукраїнських (від 1963), міжнародних (від 1972) мистецьких виставок. Персональні — у Львові (1965, 1969, 1983, 1999, 2019). Деякі роботи Ч. представлено в Національному музеї у Львові, Львівській галереї мистецтв, Закарпатському художньому музеї (Ужгород), колекціях Н. Марченко (Львів), В. Рудницького (Рим), А. Береніса (Клайпед, Литва). Серед учнів — А. Гончарук, І. Гречка, Ю. Дворник, В. Дейсун, О. Дмитренко, А. Ковач, Т. Откович, Г. Ошуркевич, А. Павук, Н. Урсу.
Додаткові відомості
- Основні твори
- акварель — «Каплиця трьох Святителів у Львові» (1957), «Сонячний день» (1959), «Гурзуф. Каміння в морі» (1969), «Крим. Гора Сокіл» (1971), «Дівчина з Червонограда» (1975), «Карпати. Гора Кічурка», «Кипариси», «Хоста» (усі — 1987), «Вечір на морі» (1988), «Осінь в горах», «Гурзуф. Перед дощем», «Судак. Стара фортеця» (усі — 1989), «Після дощу» (1991), «Відпочинок» (1992), «Ранок у лісі» (1993), «Паланга. Золота осінь» (1995), «В’ялена риба» (1998); живопис — «Ґенуезька фортеця в Судаку» (1963), «Натюрморт із цикламенами» (1967), «Червоні виноградники біля Алушти» (1971), «Натюрморт із зеленим яблуком» (1977), «Студентка» (1978), «Натюрморт із червоною горобиною» (1979), «Натюрморт із соняшниками» (1981), «Гарбузи дозріли», «Гурзуф. Скелі в морі», «Гурзуф. Гора Ведмідь» (усі — 1983), «Крим. Гора Демерджі» (1984), «Біля дзеркала», «Оленка», «Крим. Березень» (усі — 1985), «Карпати. Гора Кічурка» (1987), «Натюрморт із рибами» (1988), «Весна на Закарпатті», «Рання весна на Прикарпатті», «Вірменка» (усі — 1989), «Півонія», «Риби» (обидва — 1991), «Мій колега» (1993), «Оксана» (1994), «Натюрморт з автопортретом Т. Шевченка» (1995), «Троянди» (1996–97), «Золота осінь» (1997), «Дівчина з квітами» (1998), «Автопортрет» (2001), «Львів. Біля каплиці Трьох Святителів», «Даная» (обидва — 2003); графіка — «Два покоління» (1963), «Споконвіку Прометея там орел карає» (1964), «Червоні маки», «Мій син» (обидва — 1965), «Пісня гуцула» (1967), «Хай завжди буде сонце» (1968), «Старий гуцул» (1969), «Сестра» (1981); серії — «Краєвиди Карпат», «Парки Львова» (обидві — до 1965), малюнків оголеної моделі (1978–81), малюнків з м. Велико Тирново (Болгарія, 1988).
Рекомендована література
- Виставка творчих робіт В. І. Черкасова. Живопис, графіка: Каталог. Л., 1969;
- Кубська Л. Золота осінь Володимира Черкасова // Суботня пошта. 1999, 4 листоп.;
- Лупій С. Світ образів і образ світу. Володимир Черкасов // Образотворче мистецтво. 2003. № 1;
- Володимир Черкасов. Живопис. Графіка: Альбом. Л., 2004;
- Лупій С. Володимир Черкасов. Життя і творчість в контексті часу // Народознавчі зошити. 2021. № 1.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
