Павлуцький Григорій Григорович
ПАВЛУ́ЦЬКИЙ Григорій Григорович (19. 01. 1861, Київ — 15. 03. 1924, там само) — мистецтвознавець. Дійсний член Історичного товариства Нестора-літописця, Московського археологічного товариства, Київського кустарного товариства (1906), співзасновник Київського товариства художників (1915), почесний голова Українського наукового товариства. Учасник 11-го (Київ, 1899) і 14-го (Чернігів, 1908) археологічних з’їздів. Закінчив історико-філологічний факультет Університету святого Володимира у Києві (1886), де був учнем Ю. Кулаковського, і 2-річний курс навчання у Сорбоннському університеті в Парижі (1889–90), де слухав лекції відомого антикознавця професора М. Коліньйона. Викладав історію мистецтва у Київській рисувальній школі М. Мурашка. Під час численних відряджень за кордон вивчав пам’ятки готичної та романської архітектури й мистецтво всіх історичних епох у музеях і бібліотеках Берліна, Парижа, Рима, Відня, Афін, Стамбула, Александрії, Женеви. 1897 у Юр’євському університеті (нині м. Тарту, Естонія) захистив докторську дисертацію «Про жанрові сюжети у грецькому мистецтві до епохи еллінізму». Відтоді — екстраординарний, від 1900 — ординарний, від 1913 — заслужений професор Університету святого Володимира. Наукові дослідження: історія класичного мистецтва, дерев’яна церковна архітектура 13–18 ст., іконопис, ужиткове мистецтво, історія пам’яток візантійського мистецтва. Вивчав творчість Леонардо да Вінчі, Б. Растреллі, М. Гоголя та ін., першим серед українських мистецтвознавців звернув увагу на французький імпресіонізм, а також кубізм і неофутуризм. Засновник української школи мистецтво- і музеєзнавства. Серед учнів — Д. Антонович, С. Гіляров, Ф. Ернст, Д. Щербаківський. Відомий як художник-аматор; переважають пейзажні етюди та портрети (деякі зберігаються у Національному художньому музеї України в Києві), учасник пересувних виставок. 1917 став членом Центрального комітету охорони пам’яток старовини і мистецтва в Україні; 1918 — завідувач відділу пластичних мистецтв головного управління у справах мистецтва і національної культури Міністерства народної освіти Української Держави; заступник голови і експерт Культурної комісії на переговорах із РСФРР щодо повернення культурних цінностей. У тому ж році взяв участь у створенні Української академії мистецтв і Українського державного університету в Києві (був їхнім професором), як представник Українського наукового товариства увійшов до складу Комісії з організації УАН. Голова 1-го з’їзду українських художників (червень 1918). Брав участь у розробленні проєктів Малого й Великого гербів України, ескізів грошових знаків. Від 1921 — проректор і директор бібліотеки Київського ІНО.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Cornelii Taciti Dialogus de oratoribus: К вопросу об авторе «Разговора об ораторах». К., 1885; Древнегреческие расписные вазы. К., 1889; Фидий. К., 1890; Коринфский архитектурный ордер. К., 1891; Храм Зевса Олимпийского в Афинах. К., 1892; О жанровых сюжетах в греческом искусстве. К., 1897; Древности Украины. Вып. 1. Деревянные и каменные храмы Украины. К., 1905; О происхождении древнерусской иконописи. К., 1905; Памятники каменной церковной архитектуры стиля empire в Полтавской губернии // Чтения в Историческом обществе Нестора Летописца. К., 1906. Кн. 19, вып. 4; Древнейшие храмы Чернигова. Чг., 1909; Курс по истории искусства. Античность, Возрождение. К., 1910; О происхождении форм украинского деревянного церковного зодчества. Москва, 1911; Киевские храмы домонгольского периода и их отношение к византийскому зодчеству // Тр. 14-го Археол. съезда в Чернигове, 1908. Т. 2. Москва, 1911; Деревянное и каменное церковное зодчество Украины. С.-Петербург, 1912; Історія українського орнаменту. К., 1927; Дерев’яні та муровані храми України. Х., 2017.
Рекомендована література
- Удріс І. Григорій Павлуцький: діяльність і спадщина // Образотворче мистецтво. 1991. № 1;
- Афанасьєв В. А. Дослідник українського мистецтва Григорій Павлуцький // Народна творчість та етнографія. 2003. № 4;
- Сторчай О. Художні твори Григорія Павлуцького на київських виставках 1910-х років // Образотворче мистецтво. 2013, № 2, 3;
- Пучков А. О. Мистецтвознавець Григорій Павлуцький, перший український. Нью-Йорк, 2018.