Діброва Гнат

ДІБРО́ВА Гнат (справжнє — Лозенко Гнат Олексі­йович; 27. 01. 1906, с. Андрієво-Зорине Одеського пов. Херсонської губ., нині Миколаївського р-ну, Миколаївської обл. — 01. 04. 1984, м. Ньюарк, шт. Нью-Джерзі, США) — письмен­ник, літературний критик. Перший вірш «Осінь» на­друкувано 1939. Належав до обʼ­єд­на­н­ня українських письмен­ників «Волосожар» (США). Після закінче­н­ня середньої школи (1926) вступив до Херсонського сільськогосподарського ін­ституту, через матеріальні труднощі залишив на­вча­н­ня, склавши екс­терном іспити на вчителя початкових класів. До 1931 учителював на Одещині. Закінчив мовно-літературний факультет Одеського ІНО (1936). До літа 1941 викладав українську мову та літературу в школах. Під час 2-ї світової війни став членом Сумської «Просвіти», з якої було сформовано групу ОУН(б) під керівництвом вчителя С. Сапуна. Д. уві­йшов до Сумського обласного активу ОУН. Після ліквідації організації німцями, ви­їхав до Рівненщини. Під час на­ступу радянських військ таємно ви­їхав до Німеч­чини (м. Авґсбурґ), де працював на картонажній фабриці, учителем у таборовій гімназії. На початку 1952 емігрував до США (м. Ньюарк), до 1966 працював робітником на фабриках. Автор книг прозових афоризмів «Подорож у світове гроно думок» (1955), «З джерел буття» (1960; обидві — Нью-Йорк), «Фрагменти з монокниги» (Бавнд Брук, 1965), «З лон сущого» (Ньюарк, 1971), збірки поезій «Шляхи і думи» (Авґсбурґ, 1946), «Кладка видінь» (Нью-Йорк, 1953), «Рух і гармонія» (Перт-Амбой, 1963). Поезії Д. увиразнюють три ключові напрями — патріотичний, філософський і пейзажний. У лірико-медитаційних віршах синтезовано образне, аналітичне, емоційне й логічне мисле­н­ня. Пейзажна лірика на­прочуд ніжна, автор висловлює глибокі почу­т­тя любові до природи, ніби прагне злитися з нею. Ліричний герой вселяє віру в незнищен­ність українського духу, стверджує красу природи й добротворчі можливості людини.

Завантажити статтю