Скалецький Родіон Андрійович

СКАЛЕ́ЦЬКИЙ Родіон Андрі­йович (23. 11. 1899, с. Михайлівка Ольгопільського пов. Подільської губ., нині Гайсинського р-ну Він­ницької обл. — 22. 03. 1984, Київ) — композитор, фольклорист, педагог. Закінчив Ольгопільську двокласну школу (1916), де опанував основи теорії музики, гармонії та диригува­н­ня. Зна­н­ня з музики по­глиблював самотужки, а також під керівництвом композиторів М. Вілінського, Я. Яциневича та К. Пігрова під час на­вча­н­ня в Одеському ін­ституті народної освіти (1923—26). Викладав українську мову та співи в технікумах м. Тульчин (Він­ницька обл.), у школах Ольгополя. Від­родив засновану М. Леонтовичем народну хорову капелу в Тульчині, очолював її 1926—32, був організатором і керівником багатьох хорів — учнівських, учительських, студентських, ветеранів війни та праці. 1933 заарештований і на 2 р. висланий у м. Валуйки (Бєлгородська обл., РФ). Після 2-ї світової війни працював у Він­ницькому обласному ін­ституті вдосконале­н­ня вчителів, школі № 3 імені М. Коцюбинського. Керував секцією самодіяльних композиторів в обласному Будинку народної творчості. Від 1959 — від­повід­альний секретар від­діле­н­ня Музично-хорового товариства України. Автор 598-ми пісень — пере­важно хорових, побудованих на фольклорній основі, а також складних акапельних творів, пісень для ансамблів та солістів на слова Т. Шевченка, С. Ру­данського, І. Франка, П. Грабовського, Лесі Українки, П. Тичини, М. Рильського, М. Стельмаха, І. Неходи, Л. Забашти, Я. Шпорти, М. По­знанської та ін. Особливо плідною була творча спів­дружність композитора з поетом В. Юхимовичем. Їм належать дві збірки щедрівок і весільних пісень — «Щедрий вечір, добрий вечір» та «На Поділ­лі — весі­л­ля» (обидві — 1969). Добірки його пісень уві­йшли до колективних збірників «Край Подолії прекрасний» (В., 1961), «Степанові Ру­данському» (О., 1968). У доробку митця — низка фортепіан­них творів. Автор та спів­автор 7-ми під­ручників і на­вчальних посібників із музики та спів­ів для загальноосвітніх шкіл. Аранжував 150 народних пісень і танців. Загалом записав на Він­нич­чині 320 пісень, з них 146 — весільні, решта — історичні, соціально-побутові, чумацькі, рекрутські веснянки, купальські, жниварські, щедрівки, ліричні, жартівливі.