Садиба народного художника України Олександра Саєнка Художньо-меморіальний музей

«САДИ́БА НАРО́ДНОГО ХУДО́ЖНИКА УКРАЇ́НИ ОЛЕКСА́НДРА САЄ́НКА» Художньо-меморіальний музей. Заснований 1996 у м. Борзна (нині Ніжинського р-ну Чернігівської обл.) у будинку, де більшу частину свого життя творив О. Саєнко, збирав предмети побуту — керамічні кахлі, гутне скло, кераміку, килими, кролевецькі рушники, меблі, одяг селян. Будівлю зведено 1902 поміщиком Силичом; її одразу викупив батько митця. Нині це філія Чернігівського обласного художнього музею. На території садиби є флігель, у якому певний час проживала письменниця Ганна Барвінок. 

Діяльність музею спрямована на проведення науково-дослідної та науково-освітньої роботи на основі колекції музею, експозиції та фондів; комплектування фондової збірки; збереження, облік, реставрацію та консервацію музейних артефактів; створення експозицій та виставок у приміщенні музею та за його межами; підготовку до друку та видання путівників, каталогів, календарів, альбомів, статей з питань мистецтва, про роботу музею. В основному фонді музею — 434 експонати, у науково-допоміжному — 442. Оновлену 2024 експозицію музею розміщено в 4-х кімнатах будинку: 96 творів художника, 25 робіт його доньки Н. Саєнко та 15 — онуки О. Майданець. У першій кімнаті на фоні килима «Цвіт папороті», виконаного митцем 1984, встановлено погруддя О. Саєнка авторства С. Мороз; тут є портрети його батька й матері, світлини з дитинства та юності, а також автопортрет Сашка, низка ранніх його творів. Збережено піч, хатнє начиння. У наступній кімнаті експоновано шафу з книгами та колекцію посуду родини Саєнків, на стіні — свідоцтво митця про здобуття вищої освіти в Київському художньому інституті, серія його ескізів інтер’єрів, автопортрет. 

Найбільша та найсвітліша кімната будинку – вітальня. У ній представлено ексклюзивні старовинні меблі, кераміку, фарби, пензлі, олівці, якими користувався митець, а також його твори, зокрема «Т. Шевченко», «Семен Палій», «Зустріч Семена Палія після Полтавської битви», «Козак Мамай», серію робіт про приїзд Кобзаря на Борзнянщину, твори мисткинь династії Саєнків — доньки та онуки. На вітрині під склом — книги Н. Саєнко про життя й творчість мистецької родини. Унікальною є збірка ічнянських та голландських кахлів із палацу К. Розумовського (деякі датовані 1883; пізніше ними було обкладено печі в будинку), що мають зазвичай жовте тло, на якому додані оранжеві й зелені плями та малюнки із зображенням селянського побуту, вершників, музикантів, військових, птахів, квітів. Є в колекції килими з рослинною орнаментикою на жовтому й жовто-вохристому тлі, кролевецькі рушники, народна скульптура (баранці, півники, дитячі іграшки), керамічний посуд, яким користувалися члени родини та місцеві жителі, — миски, полумиски, глечики, дзбанки, куманці, кухлі, а також виготовлені із гутного скла кольорові штофи, скляні таці, барильця, декоративні посудини. Серед одягу збереглися меморіальні речі митця, жителів Борзни та її околиць, що вирізняються багатством форм і вишуканістю художнього оздоблення, — чоловічі й жіночі вишиті сорочки, корсетки, плахти. У кімнатах музею розміщено меблі, якими послуговувалися Саєнки та які зібрано з маєтків, розташованих навколо Борзни, — дивани, шафи, ліжко, письмові й обідні столи, буфети, стільці, виготовлені з дуба та вільхи, оздоблені шпоном із карельської берези й червоного дерева, декоровані різьбленими деталями. 

У музеї проводять мистецькі свята, пленери з образотворчого мистецтва, літературно-краєзнавчі вечори, вечори-спогади, майстер-класи з техніки мозаїки соломою; конкурси на кращий образотворчий твір тощо. 1999 на території музею-садиби під егідою ЮНЕСКО відбулося святкування 100-річчя від дня народження художника; 2009 та 2019 за рішенням Верховної Ради України — 110-та й 120-та річниці від дня народження митця.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю