Садиба народного художника України Олександра Саєнка Художньо-меморіальний музей

«САДИ́БА НАРО́ДНОГО ХУДО́ЖНИКА УКРАЇ́НИ ОЛЕКСА́НДРА САЄ́НКА» Художньо-меморіальний музей. Заснований 1996 у м. Борзна (нині Ніжинського р-ну Чернігівської обл.) у будинку, де більшу частину свого життя творив О. Саєнко, збирав предмети побуту — керамічні кахлі, гутне скло, кераміку, килими, кролевецькі рушники, меблі, одяг селян. Будівлю зведено 1902 поміщиком Силичом; її одразу викупив батько митця. Нині це філія Чернігівського обласного художнього музею. На території садиби є флігель, у якому певний час проживала письмен­ниця Ганна Барвінок. 

Діяльність музею спрямована на проведе­н­ня науково-дослідної та науково-освітньої роботи на основі колекції музею, екс­позиції та фондів; комплектува­н­ня фондової збірки; збереже­н­ня, облік, ре­ставрацію та консервацію музейних артефактів; створе­н­ня екс­позицій та ви­ставок у приміщен­ні музею та за його межами; під­готовку до друку та ви­да­н­ня путівників, каталогів, календарів, альбомів, статей з питань мистецтва, про роботу музею. В основному фонді музею — 434 екс­понати, у науково-допоміжному — 442. Оновлену 2024 екс­позицію музею роз­міщено в 4-х кімнатах будинку: 96 творів художника, 25 робіт його доньки Н. Саєнко та 15 — онуки О. Май­данець. У першій кімнаті на фоні килима «Цвіт папороті», виконаного митцем 1984, встановлено погру­д­дя О. Саєнка авторства С. Мороз; тут є порт­рети його батька й матері, світлини з дитинства та юності, а також автопорт­рет Сашка, низка ран­ніх його творів. Збережено піч, хатнє начи­н­ня. У на­ступній кімнаті екс­поновано шафу з книгами та колекцію посуду родини Саєнків, на стіні — свідоцтво митця про здобу­т­тя вищої освіти в Київському художньому ін­ституті, серія його ескізів інтерʼєрів, автопорт­рет. 

Найбільша та найсвітліша кімната будинку — вітальня. У ній пред­ставлено екс­клюзивні старовин­ні меблі, кераміку, фарби, пензлі, олівці, якими користувався митець, а також його твори, зокрема «Т. Шевченко», «Семен Палій», «Зу­стріч Семена Палія після Полтавської битви», «Козак Мамай», серію робіт про при­їзд Кобзаря на Борзнянщину, твори мисткинь династії Саєнків — доньки та онуки. На вітрині під склом — книги Н. Саєнко про життя й творчість мистецької родини. Унікальною є збірка ічнянських та гол­ландських кахлів із палацу К. Ро­зумовського (деякі датовані 1883; пізніше ними було обкладено печі в будинку), що мають за­звичай жовте тло, на якому до­дані оранжеві й зелені плями та малюнки із зображе­н­ням селянського побуту, вершників, музикантів, військових, птахів, квітів. Є в колекції килими з рослин­ною орнаментикою на жовтому й жовто-вохристому тлі, кролевецькі рушники, народна скульптура (баранці, пів­ники, дитячі іграшки), керамічний посуд, яким користувалися члени родини та місцеві жителі, — миски, полумиски, глечики, дзбанки, куманці, кухлі, а також виготовлені із гутного скла кольорові штофи, скляні таці, барильця, декоративні посудини. Серед одягу збереглися меморіальні речі митця, жителів Борзни та її околиць, що вирізняються багатством форм і вишуканістю художнього оздобле­н­ня, — чоловічі й жіночі вишиті сорочки, корсетки, плахти. У кімнатах музею роз­міщено меблі, якими послуговувалися Саєнки та які зі­брано з маєтків, роз­ташованих навколо Борзни, — дивани, шафи, ліжко, письмові й обідні столи, буфети, стільці, виготовлені з дуба та вільхи, оздоблені шпоном із карельської берези й червоного дерева, декоровані різьбленими деталями. 

У музеї проводять мистецькі свята, пленери з образотворчого мистецтва, літературно-крає­знавчі вечори, вечори-спогади, майстер-класи з техніки мозаїки соломою; конкурси на кращий образотворчий твір тощо. 1999 на території музею-садиби під егідою ЮНЕСКО від­булося святкува­н­ня 100-річчя від дня народже­н­ня художника; 2009 та 2019 за ріше­н­ням Верховної Ради України — 110-та й 120-та річниці від дня народже­н­ня митця.

Н. І. Храпач, Н. О. Саєнко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю