Стражеско Микола Дмитрович

Визначення і загальна характеристика

СТРАЖЕ́СКО Микола Дмитрович (17(29). 12. 1876, Одеса — 27. 06. 1952, Київ) — лікар-терапевт. Батько Д. Стражеска. Доктор медицини (1904), професор (1907), академік АН УРСР (1934), АН СРСР (1943), АМН СРСР (1944). Заслужений діяч науки УСРР (1934). Герой Соціалістичної Праці (1947). Державні нагороди СРСР. Закінчив Університет св. Володимира у Києві (1899). Працював лікарем. 1901 спеціалізувався у клініках Парижа, Берліна, Мюнхена (Німеч­чина). Від 1902 — у Військово-медичній академії в Санкт-Петербурзі під керівництвом І. Па­влова. Від 1904 — старший ординатор терапевтичної клініки, 1908—19 — приват-доцент Університету св. Володимира, водночас 1907—19 — професор Київського жіночого медичного ін­ституту; 1919—22 — завідувач кафедри терапії Новоросійського університету в Одесі; 1922—27 — завідувач кафедр лікарської діагностики, 1927—37 — шпитальної терапії, 1929—52 — факультетської терапії Київського медичного ін­ституту; водночас від 1922 — завідувач клінічного від­діле­н­ня Ін­ституту фізіології АН УРСР; 1936—52 — засновник і директор Українського НДІ клінічної медицини (нині ННЦ «Ін­ститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені С. НАМНУ»; обидва — Київ). Під час 2-ї світової війни — у Башкирському медичному ін­ституті (Уфа), а також від 1942 — завідувач кафедри факультетської терапевтичної клініки 1-го Московського медичного ін­ституту, еваку­йованого до Уфи. Голова Терапевтичного товариства УРСР і Всесоюзного товариства терапевтів. Ви­вчав фізіологію серцево-судин­ної системи, клінічні аспекти гематології, геріатричну про­блематику, патофізіологію туберкульозу та алергічних реакцій. Світове ви­зна­н­ня головним чином здобув дослідже­н­нями патологічних станів серцево-судин­ної системи. Спільно з В. Образцовим одним із перших по­ставив прижит­тєвий діа­гноз тромбозу вінцевих судин серця та вперше у світовій літературі подав роз­горнутий опис його клінічної картини. Особливу увагу приділяв клінічно-екс­периментальному ви­вчен­ню патології органів кровообігу, роз­робив вче­н­ня про функціональну недо­статність кровообігу, спів­автор класифікації недо­статності кровообігу (класифікація Стражеска—Василенка). Уперше в світі висунув та об­ґрунтував гіпотезу ревматичної хвороби як інфекційно-алергічного захворюва­н­ня стрептококової етіології. Біля будівлі ННЦ «Ін­ститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини НАМНУ» вченому встановлено памʼятник (1977, скульптор І. Шаповал, архітектор І. Шемседінов), в ННЦ діє меморіальний музей. Крім того, у Києві від­крито меморіальні дошки С. на фасадах будинків на вулиці Саксаганського, № 75 (колишнє приміще­н­ня ННЦ; 1975 мармурову дошку замінено гранітною) та на вул. Володимирська, № 48а, де 1943—52 мешкав учений (1992 мармурову дошку замінено бронзовою; обидві — 1954, архітектор І. Шмульсон); його імʼям на­звано вулицю. Президія НАНУ заснувала премію імені С.; Комісія з державних нагород та геральдики при Президентові України встановила Державну ві­домчу від­знаку «Медаль академіка М. Стражеска». 2006 Національний банк України на честь С. ввів в обіг памʼятну монету номіналом 2 гривні.

Пр.: К физиологии кишек. С.-Петербург, 1904; Современ­ная диагностика болезней сердца // Рус. врач. 1908. № 46, 47; Строфантин как сердечное средство. К., 1910; Основы физической диагностики заболеваний брюшной полости: Пособ. К., 1924; Москва; Ленин­град, 1936; О функциональной недо­статочности сердечно-сосуди­стой системы // Клиническая медицина. 1926. Т. 4, № 5; О прижизнен­ной диагностике закупорки правой ветви воротной вены // Терапевтический архив. 1934. Т. 12, № 6; О ревматизме. К., 1935; Атлас клинической гематологии. К., 1940 (спів­авт.); Из­бран­ные труды: В 2-х т. К., 1955—56.

Літ.: Актуальные про­блемы внутрен­ней медицины и разработка их школой Н. Д. Стражеско. 1963; Николай Дмитриевич Стражеско: Библиогр. указ. лит-ры: К 100-летию со дня рожд. 1976; Коваленко В. М., Камінський О. Г. Академік М. Д. Стражеско і роз­виток вітчизняної кардіології та ревматології. 2001; Коваленко В. М., Корнацький В. М. Академік Стражеско та сучасність. 2006 (усі — Київ).

В. Д. Догузов

Завантажити статтю