Швець Іван Трохимович

ШВЕЦЬ Іван Трохимович (25. 05(07. 06.). 1901, ст. Хутір Михайлівський Глухівського пов. Чернігівської губ., нині місто Шосткинського р-ну Сумської обл. — 05. 09. 1983, Київ) — фахівець у галузі енергетики, тепло­енергетики і аерогазодинаміки. Батько Юрія, дід Олександра Швеців. Доктор технічних наук (1947), професор (1931), академік АН УРСР (1950). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1959). Премія імені Г. Проскури АН УРСР (1977). Державні нагороди СРСР. Закінчив Сумське реальне училище (1919), Київський політехнічний ін­ститут (1927). Працював на залізниці (1919—21), пере­бував у закордон­ному науковому від­ряджен­ні у Німеч­чині та Швейцарії (1928—29). У Київському політехнічному ін­ституті (1927—55): декан теплотехнічного і енергетичного факультетів, завідувач кафедри парових двигунів і газових турбін, у серпні—грудні 1955 — ректор; водночас 1939—41 — директор Київської філії Ін­ституту енергетики АН УРСР (Харків); 1941—52 і 1954—55 — директор Ін­ституту тепло­енергетики АН УРСР (Київ); 1950—53 — головний вчений секретар Президії АН УРСР; 1955—70 — ректор, за сумісництвом від 1957 — завідувач кафедри аеро­гі­дромеханіки й теплооб­міну Київського університету імені Т. Шевченка; 1970—78 — академік-секретар Від­діле­н­ня фізико-технічних про­блем енергетики АН УРСР. Наукові дослідже­н­ня: про­блеми загальної енергетики; комплексне викори­ста­н­ня енергетичних ресурсів України; теорія, принципи роботи, кон­струкції парових і газових турбін та ін. тепло­енергетичного обладна­н­ня. Засновник наукової школи з тепло­енергетики. Депутат, за­ступник голови ВР УРСР 7-го склика­н­ня (1967—71).

Завантажити статтю