ЧЕРНЯХІ́ВСЬКИЙ Олександр Григорович (09(21). 12. 1869, с. Мазепинці Васильківського пов. Київської губ., нині Білоцерківського р-ну Київської обл. — 22. 12. 1939, Київ) — гістолог, громадський діяч. Брат Євгена та Михайла, батько Вероніки Черняхівських, чоловік Л. Черняхівської-Старицької. Доктор медицини (1901), професор (1918), академік АН УРСР (1918). Дійсний член НТШ (1899). Закінчив Університет св. Володимира у Києві (1893), де від­тоді працював (з пере­рвою): від 1917 — завідувач кафедри гістології. 1902–06 та 1914–18 пере­бував на військовій службі у Київському військовому шпиталі. Один з організаторів Українського наукового товариства, засновник його природничо-медичної (1909) і медичної (1911) секцій. Організатор, член Президії і голова (1918–29) Медичної секції ВУАН. 1918–20 — у Міністерстві народного здоровʼя УНР. 1925–29 — завідувач кафедри гістології української лектури Київського медичного ін­ституту. 1929 заарештований за сфабрикованою справою Спілки визволе­н­ня України. Після звільне­н­ня виселений до Сталіно (нині Донецьк), де брав участь в організації медичного ін­ституту, 1930–34 очолював у ньому кафедру гістології, цитології і ембріології. 1934–38 — в Ін­ституті клінічної фізіології АН УРСР та Ін­ституті екс­периментальної біо­логії і патології (обидва — Київ). Ви­вчав будову нервової системи, пита­н­ня нейрорегенерації, здійснював модифікації методик фарбува­н­ня для виявле­н­ня нервових елементів, досліджував мульти­ядерні нейрони, ін­нервацію зло­якісних пухлин, раннє формува­н­ня олігодендроглії в ембріогенезі. Один із редакторів «Анатомічного словника» (1925), спів­укладач першого «Латино-українського анатомічного словника» (1935), працював над формува­н­ням «Російсько-українського медичного словника» (1931), під­готував «Матеріали до ембріологічної термінології» (1926). За його редакцією ви­йшов словник «Nomina Аnatomica Ucrainica» (1925). Здійснив пере­клад художніхтворів: «Подорож на Гарц» Г. Гайне, «Роз­бійники» Ф. Шіл­лера та ін.