Сонсядло Іван Йосипович
Визначення і загальна характеристика
СОНСЯ́ДЛО Іван Йосипович (19. 01. 1957, с. Козова, нині с-ще Тернопільського р-ну Тернопільської обл.) — скульптор. Обласна премія імені М. Бойчука (2008), премія імені Братів Б. та Л. Лепких (2024). Член НСХУ (1992). Закінчив факультет скульптури Київського художнього інституту (1987; викладачі В. Борисенко, І. Макогон, В. Чепелик). Відтоді — скульптор Тернопільського художньо-виробничого комбінату Художнього фонду України; від 2005 — приватний підприємець. Працює в галузі монументального мистецтва, створюючи пам’ятники відомим діячам культури й науки та національним героям. Значне місце в його творчості займає сакральна тематика, що вирізняється символізмом та втіленням духовного змісту в камені. Автор меморіальних дощок композитору В. Барвінському в Тернополі (1989), лікарю Р. Смику в Бережанах (Тернопільська обл., 2018); пам’ятників Т. Шевченку в Козовій, с. Кривче (обидва — 1992), містах Борщів (1993; усі — Тернопільська обл.), Волочиськ (Хмельницька обл., 2014), військовику УГА й Армії УНР М. Шарику в с. Денисів (Тернопільська обл., 1992), І. Франку в Тернополі, графіку Я. Струхманчуку в с. Росохуватець (Тернопільська обл.; обидва — 1994), балетмейстеру В. Авраменку в с. Стеблів (Черкаська обл., 1995), Б. Лепкому в Бережанах, політичному та військовому діячу Я.-М. Старуху в с. Золота Слобода (Тернопільська обл., 1997), св. Франциску (2011), Незалежності України (2012; обидва — Тернопіль), Героям Небесної сотні та воїнам російсько-української війни в с. Плотича (Тернопільська обл., 2019), українцям, жертвам депортації 1944–47 рр. (с-ще Козова, 2020); погруддя учасника національно-визвольних змагань диригента Л. Зацного в Козівській гімназії (1999); скульптури «Муза реставрації» в Києві (2008). Учасник обласних і всеукраїнських мистецьких виставок від 1993. Деякі роботи С. зберігають у Тернопільському художньому музеї, Денисівському краєзнавчому музеї.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
