Шестовиця
Визначення і загальна характеристика
ШЕСТОВИ́ЦЯ — комплексна археологічна пам’ятка. Знаходиться на правому березі Десни, поблизу с. Шестовиця Чернігівського р-ну Чернігівської обл., за 18 км від Чернігова. Складається з невеликого городища на стрілці мису Коровель, неукріпленого посаду (з напільного боку городища), подолу, портових споруд, ймовірно верфі у заплаві Десни, а також кількох груп підкурганних поховань. Роботи на пам’ятці проводили П. Смолічев (1925–27), Я. Станкевич (1946), О. Попко (1946–47), І. Ляпушкін (1947), Д. Бліфельд (1948, 1956–58), В. Коваленко, О. Моця (1998–2012) та ін. Загалом досліджено понад 300 об’єктів житлового та господарського призначення, а також бл. 200 поховань. Городище в урочищі Коровель закладено у 2-й пол. 9 ст. на місці більш раннього (1-а пол. 8 ст.) поселення із матеріалами сахнівської культури та волинцівської культури. Його розквіт припадає на кінець 9 — 10 ст. Особливо характерними у цьому відношенні є поховальні комплекси, у частині яких виявлено різноманітний та багатий інвентар, не менш ефектний, ніж у могилах Києва, Чернігова та ін. значних центрів Русі. Також знайдено численні сліди виробництва. Ці матеріали значно доповнюють інформацію про початкові етапи державотворення на Дніпровському Лівобережжі та підтверджують участь у цьому процесі не лише східних слов’ян, а й вихідців з ін. територій (скандинавів, фіно-угрів). Речі скандинавського, візантійського та східного походження і монети свідчать, що Ш. стала важливим осередком міжнародної торгівлі того періоду. На поч. 11 ст. її укріплення зруйновано, життя відновилося лише у 12 ст., але у 12–13 ст. Ш. вже була ординарним укріпленим осередком у найближчих околицях Чернігова — пунктом на шляху в столицю Русі. Найпізніші матеріали з комплексу належать до періоду пізнього Середньовіччя; зокрема саме тоді на майданчику городища функціонувало християнське кладовище. Строкатість матеріальної культури мешканців Ш. дає підстави вважати їх русами, описи яких подають візантійські та східні джерела 10 ст.