Савчинська-Латик Теодора Петрівна

Визначення і загальна характеристика

САВЧИ́НСЬКА-ЛА́ТИК Теодора Петрівна (29. 05. 1940, м. Стрий Дрогобицької, нині Львівської обл.) — поетеса, перекладачка. Членкиня НСПУ (2002). Премія імені О. Бобикевича (2019). Міжнародний «Орден усмішки» (Польща, 2003). Закінчила зуболікарський відділ Львівського медичного училища № 2 (1961), 4-річні Катехитичні курси при Львівській архієпархії (1997). Працювала лікарем-стоматологом у Моршині (Стрийський р-н, 1961–64), Пензенській обл. (РФ, 1965–67), Стрию (1969–97). Керівник літературного гуртка «Мелодія слова» при Стрийському районному Будинку дитячої та юнацької творчості (від 2004). Пише для дорослих та дітей. Твори публікують у газетах і журналах України, Канади, США. С.-Л. — поетеса із традиційною манерою письма й широким діапазоном висвітлення тем. У доробку — вірші-пейзажі, інтимна та філософська лірика, твори духовної тематики (цикли «Різдво», «Тиха радість», поема «Блудні діти»). Вдало використовує метафори, неологізми, діалектну лексику. Низку віршів присвятила С. Крушельницькій (поетеса її внучата племінниця). За казкою «Лісова школа» (2015) композиторка Б. Фільц створила однойменну оперу, а також написала музику для пісень та романсів на слова С.-Л. Упорядкувала збірку «Слово юних» (2017). Перекладає твори польських письменників (Ю. Словацький, А. Зелінський, К. Макушинський). Окремим виданням вийшов комікс «Пригоди цапка Матолка» К. Макушинського (Л., 2005).

Завантажити статтю