САВЧИ́НСЬКА-ЛА́ТИК Теодора Петрівна (29. 05. 1940, м. Стрий Дрогобицької, нині Львівської обл.) — поетеса, пере­кладачка. Членкиня НСПУ (2002). Премія імені О. Бобикевича (2019). Між­народний «Орден усмішки» (Польща, 2003). Закінчила зуболікарський від­діл Львівського медичного училища № 2 (1961), 4-річні Катехитичні курси при Львівській архієпархії (1997). Працювала лікарем-стоматологом у Моршині (Стрийський р-н, 1961–64), Пензенській обл. (РФ, 1965–67), Стрию (1969–97). Керівник літературного гуртка «Мелодія слова» при Стрийському ра­йон­ному Будинку дитячої та юнацької творчості (від 2004). Пише для дорослих та дітей. Твори публікують у газетах і журналах України, Канади, США. С.-Л. — поетеса із традиційною манерою письма й широким діапазоном висвітле­н­ня тем. У доробку — вірші-пейзажі, інтимна та філософська лірика, твори духовної тематики (цикли «Різдво», «Тиха радість», поема «Блудні діти»). Вдало використовує метафори, неологізми, діалектну лексику. Низку віршів присвятила С. Крушельницькій (поетеса її внучата племін­ниця). За казкою «Лісова школа» (2015) композиторка Б. Фільц створила одно­ймен­ну оперу, а також написала музику для пісень та романсів на слова С.-Л. Упорядкувала збірку «Слово юних» (2017). Пере­кладає твори польських письмен­ників (Ю. Словацький, А. Зелінський, К. Макушинський). Окремим ви­да­н­ням ви­йшов комікс «Пригоди цапка Матолка» К. Макушинського (Л., 2005).