СА́ВЧИН Іван Петрович (23. 01. 1934, с. За­двірʼя, нині Золочівського р-ну Львівської обл. — 20. 07. 2020, там само) — прозаїк, журналіст, громадський діяч. Брат М. Савчин. Член НСПУ (1993), НСЖУ (1971). 1950 вступив до Львівського університету (закінчив 1968), однак за два тижні був від­рахований через сестру Марію, яка брала участь у дільності ОУН(б), і був заарештований та увʼязнений. 1951–59 разом із родиною пере­бував заслан­ні в Іркутській обл. (РФ); працював лісорубом, механіком у ліс­промго­спі. Потім повернувся до рідного села, де від 1963 учителював, від 1967 був кореспондентом буської ра­йон­ної газети «Прапор Жовтня», 1990–94 — редактором газети «Воля народу». Голова Буської ра­йон­ної організації КУНу (від 1993). Перші літературні спроби С. припадають на шкільні роки. Дебютував у глинянській ра­йон­ній газеті «Радянське село» після поверне­н­ня із Сибіру. Автор нарисів та романів пере­важно на історичну тематику — від давнього періоду до визвольних змагань середини 20 ст., а також числен­них крає­знавчих публікацій у періодиці.