Усатий Семен Миколайович

УСА́ТИЙ Семен Микола­йович (01(13). 09. 1875, м-ко Седнів, нині с-ще Чернігівського р-ну Чернігівської обл. — 19. 12. 1944, Ленін­град, нині Санкт-Петербург) — фізик, фахівець у галузі електротехніки. Доктор технічних наук (1938). Заслужений діяч науки Азербайджанської РСР (1936). Закінчив Санкт-Петербурзький електротехнічний ін­ститут (1895). Працював 1900—02 у Катеринославському вищому гірничому училищі (нині Дні­про), де створив електротехнічну лабораторію; 1902—04 — у закордон­ному науковому від­ряджен­ні; від 1905 — завідувач кафедри електричних машин, від 1914 — професор Петро­градського політехнічного ін­ституту (нині Санкт-Петербург); від 1917 — професор Київського політехнічного ін­ституту; водночас від 1918 — спів­робітник Комісії з ви­вче­н­ня природних продуктивних сил України при УАН, яку очолював В. Вернадський; від 1919 — спів­робітник Севастопольської біо­логічної станції; від 1920 — завідувач кабінету фізики, 1922—23 — професор кафедри фізики Кримського університету; 1923—25, 1930—39 — професор Азербайджанського університету (Баку) та Бакинського політехнічного ін­ституту; 1925—30 — професор, декан фізико-механічного факультету (на час тривалого від­рядже­н­ня А. Йоффе) Ленін­градського політехнічного ін­ституту; від 1939 — професор, засновник і завідувач кафедри електричних машин Військово-морської академії (Ленін­град). Основні дослідже­н­ня присвячені пита­н­ням електричних машин по­стійного та змін­ного струму. Був учителем І. Курчатова та К. Синельникова.