Дудар Галина Михайлівна

У. А. Джигринюк

Дудар Галина Михайлівна

Прізвище, ім'я, по-батькові:: Дудар Галина Михайлівна
Діяльність:: майстриня витинання
Дата народження:: 29 січ. 1961

ДУ́ДАР Галина Михайлівна (29. 01. 1961, м. Копичинці Копичинецького, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл.) — майстриня витинання, лялькарства. Дочка М. Фіцули. Обласна премія імені Я. Музики (2019). Членкиня НСМНМУ (2018). Закінчила фізико-математичний факультет Тернопільського педагогічного інституту (1983). Працювала вчителем загальноосвітньої школи № 19 (1983—2024); від 2024 — керівник гуртка «Витинанка» Школи народних ремесел (обидві — Тернопіль). Народною творчістю займається від 2010. Основні сюжети витинанок — обрядові свята українців, дерево життя, писанки й композиції з писанками, птахи, квіти, у яких використовує орнаментальні мотиви, притаманні Західній Україні, а також квадратні (основа чорна, прорізи заповнені кольором) та монохромні квіткові орнаментальні розетки, ілюстрації до творів Лесі Українки, Т. Шевченка. Від 2015 створює роботи в авторській техніці, що нагадує лемківський шпильковий розпис писанок, — фіранки (круглі мотиви) з білого паперу й сюжетні композиції (побутові сцени з життя лемків, ілюстрації до лемківських пісень). Учасниця обласних, всеукраїнських, міжнародних мистецьких виставок, фестивалів, симпозіумів і конференцій з проблем української витинанки (від 2013). Персональні виставки — у Тернополі (2014, 2016, 2018—19, 2021, 2023—25), м. Купишкіс (Литва, 2018), Ужгороді (2025). Деякі твори Д. зберігають у Тернопільських краєзнавчому (велика колекція робіт) та художньому музеях, Ягільницькому народному музеї (Тернопільська обл.), Народному музеї «Українська витинанка» (м. Могилів-Подільський Вінницької обл.), Монастириському музеї лемківської культури «Лемківське село» (Тернопільська обл.), Закарпатському музеї народної архітектури та побуту (Ужгород), Музеї польського народного мистецтва в м. Отрембуси (Польща), Історико-художньому музеї (м. Домодєдово, РФ). Авторка книги «Дивовижний витинанковий світ» (Т., 2018) та статей «Витинанка Західного Поділля і Східної Галичини. Історичні корені і сучасність» (2016), «Унікальна колекція витинанок Степана Батюка у сільському народному музеї» (2018).

Додаткові відомості

Основні твори: витинанки — серії: «Барви Тернопільщини» (за мотивами орнаментів регіону; 2016–18), «Окрилення» (25 витинанок за мотивами творів Лесі Українки; 2020–21), «У моїм серці Лемковина» (2022–24); триптих «Міфи давньої України» (2016); диптихи — «Різдвяна казка» (2018), «Украдене дитинство» (2023); «Різдвяний Тернопіль», «Ангел Різдвяний діток файного міста охороняє» (обидві — 2019), «До мого фортеп’яно (за мотивами твору Лесі Українки)» (2020), «Кермеш» (2021), «Незламність» (2022), «Туга» (2023), «Лемківська фіранка», «Лемківська мати з дитям» (обидві — 2024), «І буде весна» (2025).