СЕВАСТО́ПОЛЬСЬКИЙ НАЦІОНА́ЛЬНИЙ ТЕХНІ́ЧНИЙ УНІВЕРСИТЕ́Т — заклад вищої освіти. Заснований 1951 як Севастопольська філія Миколаївського кораблебудівного ін­ституту, що здійснювала під­готовку інженерів для Севастопольського морського заводу. Заклад роз­містили у будівлях суднобудівного технікуму та ЦКБ «Чорноморець». Першим керівником при­значено О. Семенова, на­брано 95 студентів, яких на­вчали за спеціальностями: «суднобудува­н­ня та судноремонт», «суднові парові двигуни і установки», «електрообладна­н­ня кораблів». 1952–59 філію очолював Ф. Льовшин, 1959–60 — Є. Долматов. 1958 випущено 14 інженерів-кораблебудівників і 32 інженери-механіки. Від 1960 — Севастопольська філія Одеського політехнічного ін­ституту, що за­ймала будівлю на вулиці Гоголя, № 14. У тому ж році на 3 факультети — електромашинобудівний, механічний і загальнотехнічний — зараховано 600 студентів, які на­вчалися за такими спеціальностями: «технологія машинобудува­н­ня, металорізальні вер­стати та інструменти», «автоматика і телемеханіка», «радіотехніка», «суднобудува­н­ня та судноремонт», «суднові силові установки», «промислове та цивільне будівництво», «виробництво будівельних виробів і кон­струкцій». 1961 в аспірантуру прийнято 4, 1963 — 30 осіб. Цього ж року філію реорганізовано у Севастопольський приладобудівний ін­ститут. Від­тоді ректорами були: А. Ловягін (до 1964; у 1960–63 — директор філії), В. Маликов (1969–70), Л. Макушев (1970–74), О. Раков (1974–75), М. Лавриненко (1975–99), В. Карпенко (1999–2007), Є. Пашков (2008–14). У 1-й половині 1960-х рр. У структурі Ін­ституту були факультети — технології приладобудува­н­ня та точної механіки; радіо­електроніки; механічний; будівельний; загальнотехнічний; вечірній; також Сімферопольська та Керченська філії. 1964–65 від­крито нові спеціальності: «автоматизація і комплексна механізація в машинобудуван­ні», «автоматизація і механізація процесів обробле­н­ня та видачі інформації», «напів­провід­никові і мікро­електрон­ні прилади», «екс­плуатація судових силових установок», «екс­плуатація судового електрообладна­н­ня». Тоді ж на­вчалися 5358 студентів, а на­вчальний процес забезпечували 286 викладачів, з них 96 мали наукові ступені. До середини 1980-х рр. споруджено новий комплекс студентського містечка — корпус аудиторій, на­вчально-лабораторний корпус, бібліотека, спорт­комплекс, 2 гуртожитки на 1800 місць, їдальня; студентська поліклініка, санаторій-профілакторій і спортивно-оздоровчий табір «Горизонт». Від 1994 — Севастопольський державний технічний університет (від 2001 — національний). На початку 2010-х рр. функціонували 6 факультетів — автоматики і обчислювальної техніки (кафедри: вищої математики; кібернетики та обчислювальної техніки; інформаційних систем; технічної кібернетики), гуманітарних наук (кафедри: практики романо-германських мов; україно­знавства, педагогіки і культурології; філософії і соціальних наук; теорії і практики пере­кладу), радіо­електроніки (кафедри: радіотехніки і телекомунікації; фізики; електрон­ної техніки), морських технологій і судноплавства (кафедри: океанотехніки і кораблебудува­н­ня; судноводі­н­ня і судноплавство; суднових і промислових електромеханічних систем; енерго­установок морських судів і споруд; нарисної геометрії і графіки), технології і автоматизації машино­приладобудува­н­ня і транс­порту (кафедри: автоматизації технологічних процесів і виробництв; автоматизованих приладових систем; автомобільного транс­порту; прикладної екології і охорони праці; технічної механіки і машино­знавства; технології машинобудува­н­ня), економіки і менеджменту (кафедри: менеджменту і економіко-математичних методів; фінансів і кредиту; обліку і аудиту; економіки і маркетингу). На­вчалися понад 10 тис. студентів. У різний час працювали: О. Барабанов, В. Баран­ник, С. Барановський, І. Бондаренко, О. Веселков, Н. Гончаренко, І. Гусаков, Г. Дуганов, С. Кислицин, О. Козлов, В. Копп, Я. Крупаткін, Е. Куликов, Г. Маклаков, В. Маригодов, Д. Нікітін, Ю. Ожиганов, Н. Оконська, В. Орлов, Є. Пашков, Ю. Подвінцев, Р. Прасолов, А. Рабінович, О. Раков, Ю. Сафонов, В. Севріков, А. Слободянюк, В. Тараненко, В. Торлін, О. Хру­стальов, М. Шерешевський.

Від 2014 (після окупації АР Крим армією РФ) С. н. т. у. не функціонує. У тому ж році російська влада на його базі та Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості, Севастопольського міського гуманітарного університету, факультету морського транс­порту та морського коледжу Київської академії водного транс­порту, економіко-технологічного факультету Донецького університету економіки і торгівлі, на­вчально-консультаційного пункту Одеського педагогічного університету створила т. зв. Севастопольський державний університет.