Федосеєнко Андрій Іванович
ФЕДОСЕ́ЄНКО Андрій Іванович (01. 05. 1966, смт Первомайський, нині м. Златопіль Харківської обл.) — живописець і реставратор. Член НСХУ (2000), Спілки дизайнерів України (2026). Закінчив у Харкові художнє училище (1989; викл. П. Шигимага), художньо-промисловий інститут (1995; викл. А. Константинопольський, Є. Єгоров), академію дизайну і мистецтв (2004), де й працював 1995–2007 викладачем кафедри реставрації творів мистецтва; 2007–14 — старший викладач (за сумісництвом), доцент кафедри природничих і гуманітарних дисциплін Харківського автодорожнього університету; 2020–21 — головний художник Харківського зоопарку; від 2022 — на творчій роботі у Львові. У 1986–97 — реставратор Кримської філії Інституту археології НАНУ (Сімферополь).
Як художник-реставратор брав участь у низці археологічних експедицій у Криму. Здійснював реставрацію творів мистецтва в Бахчисарайському історико-культурному заповіднику (1998–99, 2003), Воронцовському (м. Алупка, 2004–09) та Масандрівському (2005–06) палацах в АР Крим; комплексну реставрацію храму Усікновення голови Іоанна Хрестителя в Харкові (1995–2002); іконостасів у храмах Княгині Ольги в Харкові (2021–22) та Вознесіння у Винниках (Львівська обл., 2025). Автор розпису «Крим наш» у готельному комплексі «365» (2002) та розписів волонтерського куточка, а також реставрації ікон у храмі Покрови Божої Матері в Трускавці (Львівська обл., 2022–24). Співавтор діорами «Афганістан. Як це було» (1998–2003) у Харківському музеї-діорамі учасників локальних війн. Голова (2004 —11) художньо-реставраційного обʼєднання «Red horse». Організатор двох Міжнародних Валківських пленерів «Золоті ворота Слобожанщини» (Харківська обл., 2011–12); співзасновник Міжнародного пленеру «Намальований Ірпінь» (2016). Автор наукових публікацій з проблем реставрації, зокрема «До проблеми збереження нерухомих памʼяток Слобожанщини» («Шості Сумцовські читання: Зб. мат. наук. конф. 14 квітня 2000», 2000), «Иконы с изображением ангелов из храма Усекновения главы Иоанна Крестителя» («Двадцяті Сумцовські читання: Зб. мат. наук. конф., присв. 15-й річниці Незалежності України, 14 квітня 2006», 2007; обидва — Харків).
Учасник всеукраїнських мистецьких виставок від 1982 та міжнародних пленерів від 1995, зокрема в Давосі (Швейцарія, 2003–04), Штутґарті (Німеччина, 2004), м. Ґрац (Австрія, 2024–25). Персональні — у Первомайську (1994, 2005), Самборі (Львівська обл., 2004), Чугуєві (Харківська обл., 2004, 2014), Ялті (АР Крим, 2005), Харкові (2005–07, 2017), Бахчисараї (2006, 2008), Бердянську (Запорізька обл., 2006, 2015), Києві (2007), Плоцьку (Польща, 2010), Сумах (2011, 2020–21), Тростянці (Сумська обл., 2012), Львові (2026 — ювілейна). Деякі роботи Ф. зберігають у Харківському, Бердянському, Маріупольському (Донецька обл.) художніх музеях, Чугуївській художній галереї, Художньому музеї М. Біласа у Трускавці та ін.
Додаткові відомості
- Основні твори
- реставраційні роботи — «Мандрівник» (1995, олія), «Микола Угодник» (1996, темпера; обидві — 18 ст.), «Богородиця з Немовлям», «Микола Чудотворець», «Тихвінська Пресвята Богородиця» (усі — 2000, темпера, 19 ст.); живопис — «Весна в Бахчисараї» (1998), «Глибина» (1999), «Чистий четвер» (2001), «Фортеця» (2002), триптих «Слобожанські події» (2004; «Слобожанський Мамай», «Поводир», «Думка»), «Троїцький храм» (2007), «Різдвяна хата», «Біля дачі», «Мальви», «Думка», «Подих осені», «Подорожі птаха», «Переможні вітрила» (усі — 2024), «Львівський дворик», «Закохана» (обидва — 2025).









