Щуровський Юрій Сергійович
ЩУРО́ВСЬКИЙ Юрій Сергійович (28. 04. 1927, Київ — 13. 10. 1996, там само) — композитор, музичний редактор, педагог. Батько Н. Назар. Член СКУ (1953). Закінчив Київську консерваторію (1951) та аспірантуру при ній (1954; керівник Б. Лятошинський). Працював викладачем Київської консерваторії (1952–55), Київського (1955–60) та Курського (РФ, 1967–72) музичних училищ, дитячої музичної школи № 14 (1993–96), редактором видавництва «Музична Україна» (1973–90; обидва — Київ). Індивідуальний стиль Щ. характеризувався як синтез класичних традицій, особливостей українського фольклору та симфонічного мислення. Лірико-романтичне світосприйняття обумовило душевну відвертість інтонації, яскравий мелодизм, образність та програмність. Автор класичних зразків музики для молодих, зокрема поліфонії, великої форми, пʼєс для усіх інструментів симфонічного та народного оркестрів. Здійснював видавничий проєкт — створення збірників учбового педагогічного репертуару для навчальних закладів усіх рівнів. Мав фондові записи на Українському радіо.
Додаткові відомості
- Основні твори
- музично-театральні — балет «Народження симфонії» (1961); «Українська фантазія» М. Римського-Корсакова (завершена та оркестрована Щ., 1968); для симфонічного оркестру — дві симфонії (1952, 1966), поеми «Пам’яті М. Островського» (1954) та «Монумент слави» (1963), три увертюри (1954, 1965, 1985); вокально-симфонічні — поема «Гірська легенда» (слова Л. Дмитерка, 1951), кантати «Живи, квітуй» (слова В. Морданя, 1982) та «Нехай цвіте земля» (слова І. Бердника, 1984); концерти — для фортепіано з оркестром (1964), для труби з оркестром (1970), для скрипки з оркестром (1993); камерно-інструментальні — «Українська танцювальна поема» (1951, 1956), «Народні фрагменти» для ансамблю (1959), «Вокаліз» та «Прелюдія» для квартету віолончелістів (1964), «Рондо-скерцо» (1967), «Північне сяйво» (1970), «Вальс» (1971), «Гумористичний танок» (1985), «Лірична поема» (1988), «Спомин» (1990), «Фантазія» для тріо (1996); для фортепіано — 4 сонатини (1950, 1970, 1977, 1984), 6 циклів варіацій (1950, 1953, 1966, 1968, 1970, 1980), «10 прелюдій та фуг» (1967), «Хроматична прелюдія та фуга» (1985); для народних інструментів — «Маленька українська симфонія» (1993), концерти для цимбал, бандури, баяна з оркестром (1995), поеми «Пам’яті Великого Кобзаря» (1993) та «Кобзарська дума» (1994), картина «На рідних просторах» (1995); музика до кінофільмів (12 стрічок), серед яких — «Тривожна молодість» (1954), «Павло Корчагін» (1956; обидва — режисери О. Алов, В. Наумов), «Три доби після безсмертя» (1963), «Загибель ескадри» (1965), «Гольфстрим» (1968; усі — режисер В. Довгань, Київська кіностудія художніх фільмів імені О. Довженка); п’єси; обробки українських народних пісень.
Людина 