СО́ЛТИС Адам Мечиславович (04. 07. 1890, Львів — 06. 07. 1968, там само) — композитор, диригент, педагог. Син М. Солтиса. З походже­н­ня поляк. Професор (1940). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1953). Гри на скрипці на­вчався з 6-ти років у батька, на фортепіано — у матері. Закінчив Консерваторію Галицького музичного товариства (Львів, 1910; кл. скрипки М. Вольфшталя), Музичну академію Шарлот­тенбурґа (нині район Берліна, 1914; кл. композиції Р. Кана), Берлінську академію мистецтв (1916; кл. композиції Ґ. Шуман­на), музико­знавчий від­діл Берлінського університету зі ступенем доктора філософії (1921; керівник Г. Кречмар).Під час на­вча­н­ня у Берліні керував хорами, що діяли в рамках Польського музичного товариства, також ви­ступав як скрипаль та альтист місцевого хору. 1921–39 — професор по класу композиції, 1930–39 — директор та диригент Консерваторії Польського музичного товариства у Львові; від 1939 — професор, 1944–65 — завідувач кафедри хорового диригува­н­ня Львівської консерваторії. Викладав композицію, поліфонію, аналіз музичних форм, хорове аранжува­н­ня, чита­н­ня партитур, гармонію, інструментовку та інструменто­знавство. Також працював як композитор. Від 1924 диригував майже усіма концертами Польського музичного товариства у Львові, зокрема 1928 під його керівництвом від­булася світова премʼєра 3-ї симфонії «Пісня ночі» К. Шимановського, який особисто був присутній на концерті, від­тоді між композиторами завʼязалися дружні від­носини (під його впливом С. 1941 створив «Гуральську сюїту»). На початку 1930-х рр. з ініціативи С. та при його активній участі було від­новлено діяльність Львівської філармонії, яку й очолив 1933 як головний диригент, згодом періодично диригував концертами. Завдяки С. у Львові звучали музика Й.-С. Баха, симфонії Л. ван Бетговена, А. Брукнера, А. Дворжака, Ґ. Малера. Під­готував викона­н­ня «Симфонії псалмів» І. Стравинського, «Царя Давида» А. Онеґ­ґера, «Угорського псалма» З. Кодая та інших. Від 1936 керував музичною редакцією «Львівського польського радіо», систематично публікувався як музичний критик. Серед учнів — Г. Ляшенко, І. Мацієвський, А. Нікодемович, М. Скорик.