СТАНЬКО́ Анна Володимирівна (28. 03. 1945, с. Хащоване Славського р-ну Дрогобицької обл., нині Хащованя Стрийського р-ну Львівської обл.) — піаністка, концерт­мейстер, педагог. Доцент (1996). Заслужена артистка України (1996). Закінчила Ленін­градську консерваторію (нині Санкт-Петербург, 1968; кл. фортепіано Л. Калмикова, концерт­мейстерства — Ф. Бронштейн, камерного ансаблю — Р. Чернобрової-Левіної). Удосконалювала майстерність 1990–91 на вищих курсах гри на органі й клавесині, брала участь у майстер-класах у Цюриху (Швейцарія), Москві, Казані (РФ). Від 1968 — викладач кафедри фортепіано Краснодарського ін­ституту культури (РФ); від 1971 — концерт­мейстер кафедри скрипки, від 1978 — викладач, від 2004 — професор кафедри камерного ансамблю Львівської музичної академії; водночас від 1990 — солістка-органістка Львівського будинку орган­ної та камерної музики. Основний репертуар — твори світової класики, сучасної західно-європейської та української камерної музики. Ви­ступала у складі дуетів, тріо, квінтетів зі скрипалями Б. Каськівим, О. Когут-Ванькович, Ю. Соколовським, віолончелісткою Х. Колес­сою, домристом Б. Міхєєвим, а також разом із хоровою капелою «Трембіта», хором Музичної академії, камерними оркестрами «Віртуози Львова», «Академія», «Perpetuum Mobile», самодіяльним хором «Не­скорені» (усі — Львів). У спів­праці з Л. Шутко (1977–87) було створено концертні про­грами із творів І. Вимера, М. Колес­си, А. Кос-Анатольського, С. Людкевича, М. Скорика, Є. Станковича, знято фільм-концерт «Грає Лідія Шутко» на Київській студії документальних фільмів (1979), здійснено фондові записи на Українському радіо. Наукові дослідже­н­ня — духовна музика, зокрема твори Г. Персел­ла, А. Вівальді, Ґ.-Ф. Генделя, Й.-С. Баха, М. Березовського. Серед учнів — лауреати всеукраїнських та між­народних конкурсів К. Головко, С. Івахів, Л. Кочерова.