Шульга Павло Андрійович
ШУЛЬГА́ Павло Андрійович (14. 01. 1947, м. Анжеро-Судженськ Кемеровської обл., РФ) — реставратор і живописець. Член НСХУ (1992). Закінчив Кримське художнє училище (Сімферополь, 1975; викл. В. Григорʼєв), відділення реставрації станкового та монументального живопису Київського художнього інституту (1983; викл. В. Виродова-Готьє, І. Ковтонюк, О. Тищенко). Від 1975 працював у Мелітопольській філії Запорізького художнього фонду; від 1983 — на Херсонському художньому комбінаті. У творчому доробку — монументальні розписи, вітражі, станковий живопис. Автор розписів «Щасливе дитинство» в дитячій лікарні Херсонського бавовняного комбінату (Херсон, 1984), «Театр» в Палаці культури м. Каховка; розписів на склі «Казки» в дитячому садку м. Генічеськ (обидва — 1986), «Ріка і море» в школі-інтернаті в м. Скадовськ (1988; усі — Херсонська обл.). Ліричний і тонкий світ Ш. виливається в оригінальну манеру письма, яскраву композицію. Митець уміє точно та ємко висловити художній задум, показати суперечність людського характеру, складність долі, роздуми над сенсом буття своїх героїв. Учасник обласних, всеукраїнських мистецьких виставок від 1984. Деякі роботи зберігають у Херсонському художньому музеї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Казантип» (1982), «Біле каміння», «Казантип восени», «Повертайтеся з Перемогою» (усі — 1985), «На Арабатській стрілці», «Крим. Осовіни» (обидва — 1988), «Будинок у Боринажі, де жив Вінсент» (1989), «Евакуація. 1941 рік» (1989–90), «Літній день у Капканах. Керч» (1990), «Розкаяння», «У Криму» (обидва — 1991), «Кара-Даг. Скеля Іван-Розбійник», «Поле», «Натюрморт із горіхами», «Безмовність» (усі — 1992), «На Казантипі» (1993), «М. Волошин» (1994), «Втеча» (1995), «Мис Зюк», «Теплий день» (обидва — 1997), «Морські камінчики» (1998).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 