ПАВЛО́ВИЧ Юрiй Юрi­йович (13(25). 12. 1872, Київ — 13. 09. 1947, там само) — художник-етно­граф. Закiнчив Університет св. Володимира (1896), Рисувальну школу М. Мурашка (1918) у Києві. Працював бухгалтером банку в Санкт-Петербурзi. У вiльний час за­ймався етно­графiєю, їздив в екс­педицiї на Київщину. Зробив понад 10 тис. етно­графічних малюнкiв із рiзних галузей матерiальної i духовної культури українцiв. Дослiджував також культуру i побут росiян, бiлорусiв, узбекiв, осетинів, татар, фiнiв та iн. народiв. 1910–16 iлюстрував i видавав українською мовою в Санкт-Петербурзi українські народні казки («Рибка», «Соломʼяний бичок», «Коза-дереза», «Кривенька качечка»), книжечки («Червона хусточка», «Спiваничок», «Колядничок», «Кобзарик»). Від 1918 — художник Iн­ституту матерiальної культури ВУАН (Київ). Член ради Всеукраїнського етно­графічного товариства (від 1928). Працював у Коростенському музеї (нині Житомирська обл.), пiдготував наукову доповiдь «Побут с. Озерян на Полiс­сi» й проiлюстрував її сотнями етно­графічних малюнкiв. Спiвпрацював з Етно­графічною комiсiєю ВУАН. 1929–34 — науковий спів­робітник Кабiнету антропологiї та етнологiї iмені Ф. Вовка при ВУАН (Київ). Здiйснив низку екс­педицiй на Уманщину (нині Черкаська обл.), Чернiгiвщину, Полтавщину, Київщину. Автор низки статей, зокрема «До питань про еволюцiю нiжки в стiльцi й столi», «Вжива­н­ня кошика та мiшка», «До пита­н­ня про еволюцiю українського народного орнаменту» («Матеріали до етнологiї», 1929, ч. 1–2). Працював над створе­н­ням карт типiв українського одягу та житла (виконав понад 5500 кольорових ескізів типiв українського одягу i майже таку кiлькiсть житла). Рисунками П. ілюстровано працю Ф. Вовка «Етно­графiчнi особливостi українського народу» («Украинский народ в его прошлом и настоящем», С.-Петербург, 1916, ч. 2). У 1935 замалював iнтерʼєр квартири М. Заньковецької (це єдине джерело, за яким вiдре­ставровано меморіальний музей актриси). У 1940-i рр. завершив кiлька альбомiв про українські народні свята та звичаї, молодiжнi й дитячi iгри. 1944–47 — науковий спів­робітник Ін­ституту мистецтво­знавства, фольклористики та етнології АН УРСР (Київ). Доробок художника високо цiнував М. Рильський. Етно­графiчнi малюнки П. зберiгають у музеях Києва, Санкт-Петербурга, Пере­яслава (Київська обл.), приватних колекцiях. Спадщина художника пере­важно не опублiкована.