РОВЕ́НКО Олександр Іванович (11. 09. 1942, м. Пенза, РФ — 12. 02. 2005, м. Нюрнберґ, Німеч­чина) — музико­знавець, композитор, педагог. Доктор мистецтво­знавства (1990), професор (1996). Премія Державного комітету СРСР з народної освіти (1988). Член НСКУ (1978). Закінчив Одеську консерваторію (1969; кл. теорії музики Г. Вірановського, композиції — С. Орфеєва) та аспірантуру при Державному музично-педагогічному ін­ституті імені Гнесіних (Москва, 1974; кл. Ф. Арзаманова). Працював в Одеському педагогічному ін­ституті (1969–70); від 1972 — в Одеській консерваторії: 1985–2001 — проректор з наукової роботи, водночас 1986–2002 — професор кафедри теорії музики та композиції, також був ініціатором створе­н­ня 1994 про­блемної науково-дослідної лабораторії із роз­робки на­вчальних про­грам музично-теоретичної галузі. Від 2002 мешкав у Нюрнберґу, за­ймався композиторською діяльністю. Автор творів для струн­ного оркестру, фортепіано та віолончелі. Наукові дослідже­н­ня: роз­виток музично-компʼютерних систем і музично-орієнтованої мови про­грамува­н­ня. Під­готував до ви­да­н­ня книгу «М. Леонтович і українська народна пісня» С. Орфеєва (К., 1981).