Сенюра Йосиф Миколайович
СЕНЮ́РА Йосиф Миколайович (28. 04. 1937, с. Лівчиці, нині Стрийського р-ну Львівської обл.) — актор. Заслужений артист УРСР (1989). Закінчив театральну студію при Львівському українському драматичному театрі імені М. Заньковецької (1986; викл. Ю. Єременко). Працював у Стрийському музично-драматичному театрі (1957–59), артистом ансамблю драми і комедії Львівської філармонії (1959–64), актором Закарпатського (Ужгород, 1965) та Чернівецького імені О. Кобилянської (1966) українських музично-драматичних, Ніжинського українського драматичного імені М. Коцюбинського (Чернігівська обл., 1966–69), Львівського музично-драматичного імені Ю. Дрогобича (м. Дрогобич, від 1969) театрів.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Олексій, Скорик («Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка), Франц («Гріх та покаяння» І. Карпенка-Карого), Іван, Марко («Катерина», «Мати-наймичка» за Т. Шевченком), Дід Цибулька («Таблетку під язик» А. Макайонка), Микола Воркалюк («Любов на світанні» Я. Галана), Голохвастов, Лопух («За двома зайцями», «Циганка Аза» М. Старицького), Яшка-артилерист («Весілля в Малинівці» Л. Юхвіда), Остап Кнур («Лимерівна» Панаса Мирного), Бостон («Плаха» за Ч. Айтматовим), Возний («Наталка-Полтавка» І. Котляревського), Мулен («Чорна Пантера і Білий Ведмідь» В. Винниченка), Аметистов («Зойчина квартира» М. Булгакова), Дід Северин («Як наші діди парубкували» В. Канівця), Хорхе Вільяміль («Три ідеальні подружжя» А. Касони).
Людина 