Цибульський Адам Миколайович
ЦИБУ́ЛЬСЬКИЙ Адам Миколайович (20. 02. 1948, с. Бичківці Білобожницького, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл.) — актор, режисер. Чоловік Н. Цибульської. Народний артист України (2011). Премії імені Й. Гірняка СТДУ (1994), обласна імені Б. Романицького (2017). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2018). Закінчив Теребовлянське культурно-освітнє училище (Тернопільська обл., 1968; викладач А. Бобровський). Актор Тернопільського імені Т. Шевченка (1968–74), Київського імені П. Саксаганського (м. Біла Церква, 1974–76), Львівського імені Ю. Дрогобича (м. Дрогобич, від 1976) музично-драматичних театрів. Ц. — різноплановий актор яскравого драматичного і комедійного обдарування. Серед режисерських робіт — «Правда і кривда» А. Шияна (2015), «Прибульчик» Є. Тищука (2016), «Вінні Пух» А. Мілна (2017), «Пастка для орла» Л. Костишин, Б. Мельничука, «Малюк та Карлсон» А. Ліндґрен (обидві — 2018), «Деревʼяний король» В. Зиміна (2019), «Всі миші люблять сир» Д. Урбана (2022). Знімається у кіно.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Мазепа (однойменна вистава за Б. Лепким), Корній («Чорна Пантера і Білий Ведмідь» В. Винниченка), Султан («Роксолана» Г. Бодикіна за П. Загребельним), Микита («Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького), Юхані («Молода господиня Ніскавуорі» Х. Вуолійокі), Никодим («Гріх і покаяння» І. Карпенка-Карого), Бурунда («Захар Беркут» за І. Франком), Базарбай («Плаха» за Ч. Айтматовим), Корній («Сльози Божої Матері» О. Мосійчука), Чуб («Різдвяна ніч» за М. Гоголем), Корнель («Мати» К. Чапека), Гирей, Сірко («Маруся Богуславка», «За двома зайцями» М. Старицького), Іван Франко («Таїна буття» Т. Іващенко), Доменіко («Шлюб по-італійськи» Е. де Філіппо), Шпак («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Корній («Марія» за У. Самчуком), Макухович («Кредит для камікадзе» А. Крима), Актор («Блазні» Б. Мельничука).
Людина 