ЧЕРНЯ́ВСЬКИЙ Костянтин Михайлович (30. 05. 1920, м. Алчевськ Донецької губ., нині Луганської обл. — 02. 10. 2008, Донецьк) — графік. Член НСХУ (1961, 22 р. — голова графічної секції Донецької організації). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Закінчив Харківський художній ін­ститут (1952; викл. Й. Дайц, В. Мироненко, С. Бесєдін, О. Кокель, А. Страхов, Є. Світличний). Учителював у рідному місті (1939; 1945). Працював художником г. «Комсомолец Донбас­са» (1952–56) та в оформлювальному цеху обласного товариства художників (1956); художнім редактором, старшим художнім редактором видавництва «Донбас» (1958–65); художником (1965–66), головним художником (1966–67) художньо-виробничого комбінату Художнього фонду УРСР (усі — Донецьк). Основні галузі — станкова та книжкова графіки (офорт, автоліто­графія, акватинта, туш, сепія, гуаш). Ілюстрував художню прозу та поетичні збірки, су­спільно-політичну літературу та періодичні альманахи Донбасу. Оформив, зокрема, книги «Ребята с “Пролетарки”» О. Чепижного, «Дети шахтеров» П. Байдебури (обидві — 1954), «Горячие дни» А. Костенка (1955), «Донецкие очерки» (1958), «Полюшка» О. Іонова (1959), «Свидетель Иеговы» М. Сластникова (1960), а також 8 чисел журналу «Донбас» (1959). Автор агітаційних плакатів. 12 р. очолював організований ним цех естампу, у якому тиражували графічні твори, що роз­по­всюджували через книжкові магазини Києва та інших міст. У техніці літо­графії Ч. створював порт­рети вищого радянського й партійного керівництва, а також українських письмен­ників. Найчастіше звертався до тем індустріального пейзажу та порт­ретів людей праці (металургів, шахтарів, зварників), майстерно від­ображав у графіці фронтові будні, трагізм 2-ї світової війни, по­двиги радянських солдатів. Художня манера митця сформувалася на засадах реалістичної школи; її ви­значальними рисами є виразність ліній, штрихува­н­ня та тонові контрасти. Учасник обласних, всеукраїнських, всесоюзних мистецьких ви­ставок від 1951. Персональні — у Донецьку (1995), м. Лозова (Харківська обл., 1999–2000). Деякі роботи Ч. зберігають у Національному художньому музеї України (Київ), Донецьких художньому та крає­знавчому музеях, Художньому музеї Кр­аматорської міськради (Донецька обл.), Третьяковській галереї (Москва). У загальноосвітній школі № 2 смт Панютине (нині с-ще Лиманівка Харківської обл.) 1997 створено мінімузей графічних і живописних творів художника.