ЯЦЕ́НКО Володимир Феодосі­йович (08(21). 04. 1915, с. Савківка Золотоніського пов. Полтавської губ., нині Золотоніського р-ну Черкаської обл. — 23. 10. 2010, Київ) — живописець, мистецтво­знавець і педагог. Чоловік М. Крижанівської, батько М. Яценко, дід М. Власова. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960). Член НСХУ (1943). Закінчив Харківський художній технікум (1937; викл. О. Кокель, М. Козик) та Харківський художній ін­ститут у Самарканді (Узбеки­стан, 1942; викл. М. Самокиш). Працював директором Харківського художнього музею (1944–52), очолював його від­будову та поверне­н­ня еваку­йованих фондів під час 2-ї світової війни, за­ймався пошуком втрачених екс­понатів. Був за­ступником голови Комітету у справах мистців при РМ УРСР (1952–54); начальником Управлі­н­ня образотворчого мистецтва Міністерства культури УРСР (1954–70); директором Державного музею українського образотворчого мистецтва (1970–86; усі — Київ). Працював у галузі станкового живопису, пере­важно в жанрі лірико-романтичного пейзажу й тематичної картини, створював натюрморти, порт­рети. Роботи митця вирізняються тонким від­чу­т­тям кольору, багатою світлотіньовою палітрою, динамічною пластикою мазків. Творчий метод митця базувався на реалістичних традиціях української класичної школи. Полотна художника, сповнені любові до рідної землі, вражають емоційною глибиною від­творе­н­ня краси національного ландшафту. Його мистецтво­знавчі роз­відки є вагомим внеском у справу збереже­н­ня та популяризації української художньої спадщини. Автор моно­графії «М. С. Самокиш. Нарис про життя і творчість» (1954), упорядник комплекту листівок «Микола Самокиш» (1975) та одно­ймен­ного альбому (1979; усі — Київ). Учасник мистецьких ви­ставок від 1943. Персональні — у Києві (1977, 1986). Деякі роботи художника зберігають у Національному художньому музеї України (Київ), Національному музеї у Львові, Бердянському (Запорізька обл.), Горлівському (Донецька обл.), Дні­провському, Донецькому, Закарпатському (Ужгород), Запорізькому, Луганському, Миколаївському, Ніжинському (Чернігівська обл.), Одеському, Полтавському, Севастопольському, Сумському, Чернігівському, Харківському, Херсонському художніх музеях, а також багатьох крає­знавчих музеях України. Серед учнів — А. Насєдкін, В. Полтавець.