Капатський Костянтин Якович
КАПА́ТСЬКИЙ Костянтин Якович (24. 05(06. 06). 1902, м. Білопілля, нині Сумська обл. — 25. 12. 1977, Черкаси) — актор, режисер. Заслужений артист УРСР (1954). Закінчив Державний інститут театрального мистецтва у Москві (1935). Працював актором в українській пересувній трупі Д. Піддубного (1917–18); керівник драматичної студії у м. Кременчук (нині Полтавська обл., 1922–24); актором Театру імені М. Заньковецької (Запоріжжя, 1924–25); актором (1926–33) та головний режисер (1945–48) Дніпропетровського українського драматичного театру імені Т. Шевченка; головний режисер Дніпропетровського ТЮГу (1933–38) та пересувного Театру імені Жовтневої революції у м. Кривий Ріг (Дніпропетровська обл., 1938–45; під час війни евакуйований у м. Красноярськ, РФ); начальник обласного управління мистецтв Дніпропетровської, Камʼянець-Подільської (нині Хмельницька) областей (1948–49); режисер Проскурівського (нині Хмельницький, 1949–50) та Станіславського імені І. Франка (нині Івано-Франківськ, 1951) українських музично-драматичних театрів; головний режисер Тернопільського музично-драматичного (1951–57) та Черкаського драматичного (1958–62) театрів імені Т. Шевченка. К. — режисер психолого-реалістичного плану.
Додаткові відомості
- Основні вистави
- «Маруся Богуславка» М. Старицького (1946), «Овід» за Е.-Л. Войнич (1949), «Устим Кармелюк» В. Суходольського, «Лимерівна» Панаса Мирного (обидві — 1953), «Тарас Шевченко» Ю. Костюка, «Історія одного кохання» К. Симонова (обидві — 1954), «Веселка» М. Зарудного (1958), «Третя патетична» М. Погодіна (1959), «Назар Стодоля» Т. Шевченка, «Куховарка» А. Софронова (обидві — 1960), «Дума про Кобзаря» М. Негоди, «Лявониха на орбіті» А. Макайонка (обидві — 1961).