Капітан

КАПІТА́Н (лат. capitaneus — воєначальник, від caput — голова) — офіцерське військове звання у арміях, на флотах і в інших військових формуваннях більшості країн світу. На військових кораблях і суднах торг. флоту капітан — старша особа в екіпажі, у спортивних іграх — представник команди під час змагань (обраний гравцями чи призначений тренером). Звання капітан уперше почали використовувати у середньовіч. Франції на позначення начальника окремих військових округів, від 1558 К. називали командирів рот, а начальників військових округів — генерал-капітанами. У Російській імперії це звання використовували від 16 ст. стосовно іноземних офіцерів, на поч. 18 ст. його поширили в усій армії (зазвичай капітани командували ротами). У кавалерії йому відповідало звання ротмістр, у козачих військах — осавул. На флоті існували звання: капітан-командор (1707–32, 1751–64, 1798–1827), капітан корабля (1701–13, 1732–51), 1-го і 2-го (1713–32, 1751–1917), 3-го (1713–32), 4-го (1713–17) рангів, капітан-лейтенант (1713–1884, 1909–11). У ЗС СРСР 1935 запроваджено звання капітана для командного складу Сухопутних військ, ВПС і берегових частин ВМФ, для корабельного складу ВМФ — звання капітана 1–3-го рангів і капітан-лейтенант (відповідне армійському званню капітан). У Сухопутних військах, ВПС і військах ППО ЗС України капітани — військові звання молодших офіцерів; у Військово-морських силах — молодших і старших офіцерів: капітан-лейтенант, капітан 3-го, 2-го, 1-го рангів (відповідають армійським званням капітана, майор, підполковник, полковник); у МВС України — спец. звання капітана міліції та капітана внутрішньої служби.

Завантажити статтю