Капітани

КАПІТА́НИ  — художники. Леонід та Олексій — брати. Народилися і померли у Києві.

Леонід Олексійович (18. 06. 1918 — 02. 04. 1985). Член СХУ. Закін. Київський художній інститут (1941; викл. С. Григор’єв, В. Костецький, Ф. Кричевський, І. Штільман). На творчій роботі. Учасник худож. виставок від 1950-х рр. Основні галузі — книжк. і станк. графіка, монум.-декор. мистецтво. Оформив виставу «Тахір та Зухра» для Ферґан. муз.-драм. театру ім. М. Горького (Узбекистан, 1943). Автор іл. до роману «Северин Наливайко» І. Ле (1940), «Казки про рибака та рибку» О. Пушкіна (1946), «Горбоконик» П. Єршова (1950), поем «Відьма» та «Сова» Т. Шевченка (обидві — 1955); плакатів — «Самовідданою працею збільшимо виплавку металу!» (1954), «Досягнення визнаних героїв — приклад для всіх кукурудзоводів республіки!» (1961), «Праця на полях і фермах — це благородна і почесна справа! Молодь, на ферми!» (1962; обидва — співавт.), «Комунізм є радянська влада плюс електрифікація всієї країни плюс хімізація народного господарства» (1964, співавт.); керам. панно «Краків’яни і гуралі» (кінотеатр «Краків» у Києві; 1968, співавт.).

Олексій Олексійович (06. 07. 1927 — 2001). Член НСХУ (1960). Закін. Київський художній інститут (1955; майстерня В. Касіяна). Працював художником київ. видавництв «Мистецтво», «Молодь», «Агітплакат» та ін. Створював переважно політ. плакати з чіткою ідейно-політ. спрямованістю, вираз. худож. формою, лаконіч. композицією, яскравим кольоровим рішенням, використанням нар. традицій. Автор плакатів — «Батьківщина кличе на Схід» (1955), «Всіх, хто чесні серцями, ми зовемо за нами» (1957, співавт.), «До нових перемог! Валова продукція промисловості СРСР за семиріччя зросте на 80 %», «Слава Радянській Конституції», «На варті миру» (усі — 1959), «Від перших комуністичних суботників до бригад комуністичної праці» (1960), «Єдність народів — запорука миру» (1961), «Освоїмо кожний гектар!» (1962), «За мир, за роззброєння», «Мир, праця, свобода, рівність, братерство, щастя!», «Ми комунізм будуємо — нам у комунізмі жити!» (усі — 1963), «Живи, Україно, прекрасна і сильна» (обидва — 1964), «Слава народу-переможцю!», «Дивися, земле: крокуємо у космосі!», «Поважай труд хлібороба» (усі — 1965), «Ленін великий нам шлях осіяв» (1967), «КПРС — розум, честь і совість нашої епохи» (1970), «Цих років не змовкне слава» (1975), «Донбас–Кузбас» (1977), «Якість — людям радість», «Мир планеті Земля» (обидва — 1981), «Мир народам» (1983); живопис. картин — «Новосели», «За свободу Батьківщини» (обидві — 1964).

Едуард Леонідович (09. 09. 1940, м. Ферґана, Узбекистан) — живописець. Син Леоніда. Член НСХУ (1994). Серед полотен — «Іспанські мотиви», «Чорнобиль–86», «Освідчення» (усі — 1993). Виїхав до Німеччини у серед. 1990-х рр.

Рекомендована література

1. Яковенко Д. Мистецтвом плаката // РК. 1962, 27 верес.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю