КАПЛУ́Н Яків Львович (27. 05(09. 06). 1907, містечко Голта, нині у складі м. Первомайськ Миколаївської обл. — 28. 05. 1985, Москва) — композитор, скрипаль, альтист, педагог. Член СК СРСР (1944). Лауреат 2-го Всесоюзного конкурсу музикантів-виконавців (Ленін­град, нині С.-Петербург, 1935), Всесоюзного конкурсу на кращий твір патріотичного змісту (Москва, 1942, 2 премії). Закінчив Одеський музично-драматичний ін­ститут (1928; клас скрипки П. Столярського, композиції — В. Золотарьова, П. Молчанова, М. Вілінського), Московську консерваторію (1945; клас симфонічного диригува­н­ня Г. Столярова, М. Аносова). Брав уроки у А. Ямпольського, Р. Ґлієра, Н. Жиляєва, консультувався у Д. Шостаковича, В. Шебаліна. 1930–31 — альтист Великого симфонічного оркестру Всесоюзного радіо (Москва); 1931–32 — концерт­мейстер перших скрипок симфонічного оркестру Закавказького радіо (м. Тифліс, нині Тбілісі); 1932–52 — концерт­мейстер-соліст групи альтів оркестру Великого театру (Москва). Ви­ступав у дуеті із дружиною С. Лебединською (піаністка) з концертними про­грамами в Одесі, Тифлісі, Куйбишеві (нині Самара), Москві. 1945–49 концертував і здійснив записи разом із видатними музикантами, зокрема скрипалем Д. Ой­страхом, піаністом Л. Оборіним та віолончелістом С. Кнушевицьким. Від 1952 за­ймався педагогічною діяльністю.