Крижевський Григорій Зиновійович
КРИЖЕ́ВСЬКИЙ Григорій Зиновійович (15. 12. 1918, Харків — 09. 09. 1992, Одеса) — живописець. Батько С. Крижевської, дід Н. Гармидер. Заслужений художник України (1974). Член Спілки художників України (1954). Учасник Другої світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Харківський художній інститут (1951; викладачі С. Бесєдін, Г. Бондаренко, М. Дерегус). Відтоді брав участь у республіканських, всесоюзних та міжнародних мистецьких виставках. Персональні — в Одесі (1962, 1978), Кишиневі (1963), Каховці (Херсонська обл., 1977), Києві (1987, 2000 — посмертна), Херсоні (1989). Працював викладачем та директором Одеського художнього училища (1951–58). Автор тематичних картин, портретів, пейзажів, натюрмортів. Полотна Крижевського привертають увагу високою професійною культурою, тонким відчуттям кольору. На честь Крижевського в Одесі та Харкові встановлено меморіальні дошки.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Товариш» (1959), «Яхти на березі», «Хмари на Київщині» (обидва — 1962), «Ярмарок у Косові» (1963), «Медсанбат» (1967), «Голова» (1969), «Варварівка» (1971), «Докери Іллічівська» (1972), «Деснянські дівчата» (1974), «На судноремонтному» (1975), «Прапорщики» (1977), «Крим. Молоді виноградники» (1978), «Пізня осінь» (1980), «Соняхи та горобина», «Екіпаж» (обидва — 1985), «Одеські лимани» (1986), «Ранок. Схід сонця» (1991), «Останній натюрморт» (1992).


