КАПУСТИ́НСЬКИЙ Анатолій Федорович (16(29). 12. 1906, Житомир — 26. 08. 1960, Москва) — фізико-хімік. Доктор хімічних наук (1937), професор (1934), член-кореспондент АН СРСР (1939). Державні нагороди СРСР. Закінчив Московський університет (1929). Працював 1929–30 у термічній лабораторії Всесоюзного науково-дослідного ін­ституту прикладної мінералогії (Москва); 1930–32 — у Московському вищому технічному училищі; 1933–37 — завідувач кафедри фізичної хімії Горьковського університету (нині м. Нижній Новгород, РФ), 1937–41 — Московського ін­ституту сталі, 1941–43 — Казанського університету (РФ); 1943–60 — завідувач кафедри загальної і неорганічної хімії Московського хіміко-технологічного ін­ституту; водночас 1945–49 читав курс «Хімія ізотопів» у Московському університеті. Наукові дослідже­н­ня: кри­стало- та термохімія, хімічна термодинаміка, історія хімії. Об­ґрунтував новий метод фізико-хімічного аналізу, заснований на встановлен­ні звʼязку між діа­грамою стану та енергією активації хімічної реакції (1930-і роки). За­пропонував рівня­н­ня для роз­рахунку енергії іон­ного звʼязку в молекулі (на­зване його імʼям) та ентропії іонів у роз­чині (1941); роз­робив термохімічний метод ви­значе­н­ня ко­ординаційних чисел іонів у водних роз­чинах (1952, спільно з О. Самойловим). Встановив залежність енергії кри­стала від його ізотопного складу (1937, одна з перших у світі робіт з хімії ізотопів). Сформулював «другий принцип» кри­сталохімії (1933) і за­пропонував рівня­н­ня для енергії кри­сталічних ґратів (1943 сут­тєво уточнив його), гіпотезу про пере­будову електрон­них конфігурацій атомів при високому тиску та оригінальну геохімічну теорію будови Землі (1956). Зробив значний внесок у теорію процесу одержа­н­ня сірчаної кислоти контактним способом. Автор близько 30-ти роз­відок з історії хімії, серед них — «Очерки по истории неорганической и физической химии в Рос­сии от Ломоносова до Великой Октябрьской социалистической революции» (Москва; Ленин­град, 1949), праці з історії роз­витку вітчизняних хімічних лабораторій та кри­сталохімії в СРСР, низка біо­графій ві­домих учених-хіміків Д. Менделєєва, І. Каблукова, О. Ферсмана, Ж.-Л. Пруста, А. Авоґадро. Під редакцією К. та з його доповне­н­нями ви­дано чимало фундаментальних праць, пере­кладених з англійської мови. Член Головної редколегії БСЭ.