КАРАБЕ́ЛЕШ Андрій Васильович (24. 09. 1906, с. Тибава, нині Свалявського р-ну Закарпатської обл. — 04. 09. 1964, м. Мукачеве Закарпатської обл.) — поет. Закінчив Ужгородську духовну семінарію (1929), філософський факультет Карлового університету (Прага, 1934). Учителював у Хустській і Мукачівській гімназіях. Після окупації Закарпа­т­тя Угорщиною 1939 ви­їхав до Чехії, де в м. Літомишль очолював антифашистську організацію. 25 липня 1942 заарештований ґестапо, увʼязнений у концтаборах. 1945–53 — директор гімназії в м. Світави (нині Чехія). Від 1953 викладав в Університеті ім. П.-Й. Шафарика (м. Пряшів, нині Словач­чина). 1964 повернувся на Закарпа­т­тя. Писав російською мовою. Дебютував 1923 у газеті «Карпатський край». Друкувався у москвофільських журналах «Наши стремления», «Карпатский свет», «Podkarpatoruska revue». Творчість К. сповнена патріотичними мотивами, закликами до боротьби за соціальне і національне визволе­н­ня закарпатців. Книга «На смертельном рубеже: Записки из фашистских концлагерей» (Пряшев, 1953) містить спогади про пере­бува­н­ня у концтаборах і антифашистські поезії. У книзі «Спів­ець Закарпа­т­тя» (Мукачеве, 2006) по­дано біо­графічні дані, поезії, пере­клади українською мовою, листи однодумців та матеріали з похорону К.