Караванський Святослав Йосипович
КАРАВА́НСЬКИЙ Святослав Йосипович (24. 12. 1920, Одеса - 17. 12. 2016, Балтимор, США) — громадсько-політичний діяч, мовознавець, поет. Чоловік Н. Строкатої-КараванськоїУчасник другої світової війни. Навчався в Одеському індустріальному інституті (1938–40), Московському заочному інституті іноземних мов (1939), Одеському університеті (1962). Співпрацював з ОУН. Організував книгарню української літератури «Основа». 1944 виїздив у Румунію, однак невдовзі повернувся до Одеси. Того ж року заарештований, 7 травня 1945 засуджений до 25-ти років позбавлення волі. Покарання відбував на р. Печора, у Магадані, на Колимі, у Мордовії (усі — РФ). У грудні 1960 звільнений за амністією. Повернувся до Одеси. Працював перекладачем у газеті «Чорноморська комуна», позаштатним кореспондентом журналу «Україна». Був постійним автором самвидаву, виступав проти русифікації навчальних закладів. 13 листопада 1965 заарештований удруге, відправлений відбувати попередній термін (8 років і 7 місяців). 1967 за порушення режиму переведений до Владимирської тюрми (РФ). 23 квітня 1970 на закритому судовому засіданні засуджений ще до 3-х років тюрми і 7-ми років таборів особливого режиму. Під час увʼязнення став членом Канадського ПЕН-клубу. 13 вересня 1979 звільнений, 30 листопада висланий з СРСР із дружиною. Від грудня 1979 — у США. Член Табірної Української Гельсінської групи (1977), разом із якою 1979 кооптований до Української Гельсінської групи. Мовознавчі дослідження присвячені проблемам лексикографії, правопису та культури української мови. Уклав «Практичний словник синонімів української мови» (К., 1993; 2000; Л., 2008; 2012), «Російсько-український словник складної лексики» (К., 1998; Л., 2006), «Словник рим української мови» (Л., 2004). Автор праць «Секрети української мови» (К., 1994; Л., 2009), «Пошук українського слова, або боротьба за національне “я”» (К., 2001), «До зір крізь терня, або хочу бути редактором» (Л., 2008), «Книга-журнал одного автора» (Л., 2010), «Звідки пішла єсть Московська мова, або шила в мішку не сховаєш» (Л., 2012). Як поет дебютував у шкільні роки. Автор поетичних збірок «Сутичка з тайфуном» (Нью-Йорк; Балтимор; Торонто, 1980), «Моє ремесло» (Лондон, 1981), «Ярина з городу Хоми Черешні» (Торонто, 1981), «Гумористичний самвидав» (Філадельфія, 1982).