Карацуба Степан Ісакович
КАРАЦУ́БА Степан Ісакович (24. 03(05. 04). 1897, хутір Очеретова Балка поблизу станиці Новокорсунська, нині Краснодарського краю, РФ — 20. 01. 1984, Київ) — історик авіації. Навчався у Тифліському (1915–18) та Катеринославському (нині Дніпропетровськ, 1918–19) землемірних училищах, Кубанському політехнічному інституті (РФ, 1919–21), закінчив Київський політехнічний інститут (1929), де відтоді й викладав за сумісництвом теорію авіації та організацію авіаційного ремонту. Працювати почав за наймом ще з 6-ти років; від 1925 — на Київському авіаційному заводі, де пройшов шлях від робітника до головного інженера (від 1930). Репресований 15 березня 1937, упродовж 10-ти років працював у виправно-трудових таборах на Далекому Сході, в Бурятії, від літа 1943 — в НДІ у м. Загорськ (нині Сергієв Посад, РФ). Після звільнення працював начальников технічного відділу на механічному заводі плоскодрукувальних машин «Молот» (м. Єйськ Краснодарського краю). Реабілітований 1956. Відтоді працював на заводі «Київполіграфмаш», від 1957 — на пенсії. Був член бюро та заступник голови Українського відділення Секції історії авіації і космонавтики Радянського обʼєднання істориків природознавства і техніки (від 1963). Брав участь у написанні колективної монографії «Очерки развития авиации на Украине» (1966; не опубліковано). Упродовж багатьох років здійснював пошукову роботу, впорядковував і популяризував матеріали з історії повітроплавання та авіації в Україні. Автор низки статей у періодиці, зокрема у часописах «Нариси з історії природознавства і техніки» («Планери Київського політехнічного інституту», 1965, вип. 5; «З історії літакобудування на Україні», 1970, вип. 11; «Олександр Данилович Карпека (з історії Київської школи авіації)», 1970, вип. 12; «Київське товариство повітроплавання», 1972, вип. 16; «Авіаційне науково-технічне товариство при Київському політехнічному інституті (1923–1926 роки)», 1974, вип. 18; «Праці Ф. Ф. Андерса в галузі дирижаблебудування», 1975, вип. 20), «Из истории авиации и космонавтики» («Киевские пионеры авиации — Делоне Николай Борисович (отец) и Делоне Борис Николаевич (сын)», 1968, вып. 6; «Киевское общество воздухоплавания (1909–1916 годы)», 1972, вып. 15) та ін.