КАРГІ́Н Валентин Олексі­йович (10(23). 01. 1907, м. Катеринослав, нині Дні­пропетровськ — 21. 10. 1969, Москва) — фізико-хімік. Доктор хімічних наук (1936, без захисту дисертації), академік Академії наук СРСР (1953). Герой Соціалістичної Праці (1966). Сталінська (1943, 1947, 1950) і Ленінська (1962) премії. Державна премія СРСР (1969). Премія імені О. Баха Академії наук СРСР (1949, 1954). Державні нагороди СРСР. Закінчив Московський університет (1930). Від­тоді працював у Фізико-хімічному ін­ституті (Москва), де 1927–69 очолював лабораторію високомолекулярних сполук (згодом — лабораторію колоїдної хімії). Водночас 1955–69 — засновник і завідувач кафедри високомолекулярних сполук Московського університету. Один із засновників радянської наукової школи фізико-хімії полімерів. Досліджував закономірності змін механічних і термомеханічних властивостей полімерів, механізм утворе­н­ня колоїдних систем, пита­н­ня фізико-хімії високомолекулярних сполук. К. довів, що роз­чини полімерів — термодинамічно оборотні системи. Ви­значив роль структурних характеристик реакційного середовища в утворен­ні макромолекул; роз­робив способи структурно-хімічних і фізичних модифікацій пластмас, гуми, хімічних волокон, а також метод обробле­н­ня вогнезахисних тканин; за­провадив у будівництво спосіб штучного закріпле­н­ня піщаних ґрунтів. Ініціатор ви­да­н­ня і головний редактор 1-го тому «Энциклопедии полимеров» (Москва, 1972). Головний редактор журналу «Высокомолекулярные соединения» (1959–69). У 1981 Президія Академії наук СРСР заснувала премію його імені.