Карма
КА́РМА (із санскриту — діяння, справа, дія) — поняття низки релігійно-філософських систем, яке означає закон та результат перевтілень безсмертної душі, принцип, що зумовлює логіку реінкарнації. Зазвичай концепт «К.» характер. для культури Сх. (зародився в реліг.-філос. культурі Індії), проте від кін. 19 ст. це поняття поступово поширюючись на Зх. — і в філос.-езотерич. ученнях, і в буден. світогляді, стало корелятом справедливої відплати за добрі та погані вчинки як в емпірич. житті, так і за його межами. У ведичну епоху його використовували в контексті ритуалу принесення жертви, який мав підтримувати світ. порядок, актуалізувати до нового циклу розвитку косміч. енергій, що знаменувало оновлення буття на косміч., соц. і персон. рівнях. В епоху Упанішад у зв’язку з розвитком концепції реінкарнації К. почали позначати дії, що спричиняють гол. риси наступ. втілення особистості. Ця тенденція досягла свого логіч. завершення в індуїзмі, у якому К. охоплювала не лише фундаментал. біосоц. модуси існування особистості (стать, здоров’я, термін життя, соц. статус тощо), а й екзистенціал. — тугу, відчай або любов і щастя, а також його онтол. можливості в справі подолання люд. недосконалості — в ході перевтілень людина може набувати статусу божества. У буддизмі К. є амбівалент. реальністю: з одного боку, закріпачує особистість в межах емпірич. світу перероджень, з ін. — може стати способом звільнення від тягаря безконеч. перероджень, способом виходу у нірвану. У більшості традицій К. є і дією, і законом відплати за дію, і результатом дії. Усе, що робить людина, творить її К., хорошу чи погану (залежно від якості діянь). З ін. боку, К. — вплив звершених особистістю вчинків на характер теперіш. і майбут. її існування; у цьому розумінні вона подібна до понять «доля», «фатум», «фортуна» тощо. Водночас у концепціях К. суттєвого значення набуває морал. й екзистенціал. активність особистості, вільне обрання нею світогляду та світовідношення. У результаті К. постає всесвіт. справедливістю, відповідно до вимог якої особистість через усвідомлені чи неусвідомлені морал. провини є приреченою на страждання або за просвітлене у морал. сенсі життя набуває свободу, щастя, любов. Для людини християн. культури поняття «К.» вступає в резонанс із ключовими для неї цінностями «морал. закон», «справедливість», «свобода», «відповідальність», що зумовлює розповсюдження поняття на Зх. не лише у масовій свідомості, а й у середовищі інтелектуалів.
Рекомендована література
- Костюченко В. С. Классическая веданта и неоведантизм. Москва, 1983;
- Щербатской Ф. Й. Концепция буддийской нирваны // Щербатской Ф. Й. Избранные труды по буддизму. Москва, 1988;
- Юнг К. Г. Йога и Запад // Юнг К. Г. Архетип и символ / Пер. с нем. Москва, 1991;
- Його ж. О психологии восточных религий и философий / Пер. с нем. Москва, 1994;
- Хамітов Н. Прояснення специфіки східного і західного шляхів людського буття у світі // Хамітов Н., Гармаш Л., Крилова С. Історія філософії: проблема людини. К., 2006.
Завантажити статтю
