КАРПАТИ́Т (за на­звою Карпатських гір) — органічний мінерал. С32H12O. Уперше виявлений в Українських Карпатах. Його від­шукав Є. Лазаренко, а детально дослідив та описав як новий мінерал Г. Піотровський. Поширений пере­важно серед ртутоносних зрудені­н­ня Оленівської і Вишківської рудних полів Закарпа­т­тя. Утворює стовпчасті до голчастих кри­стали та волокнисті агрегати. Кри­сталізується у моноклін­ній сингонії, параметри елементарних комірки (нм): a = 1,0035, b = 0,4695, c = 1,6014, β = 96°, ν = 70,44. Колір світло-жовтий, блиск (в агрегатах) шовковистий. Густина 1,40, температура плавле­н­ня 430 °С. Мінерал оптично двовісний, загаса­н­ня пряме, ngʼ = 2,05–2,15, nmʼ = 1,977–1,982, npʼ = 1,780. На інфрачервоних спектрах зафіксовано по­глина­н­ня груп СН1, СН2, і СН3. К. пере­буває в тісному парагенезисі з іншими органічними сполуками (кертисит і парафіни), а також з кіноварʼю, марказитом, кальцитом і кварцом. Утворювався в низькотемпературну стадію (60–80 °С) гідротермального процесу.