Карпатський рекреаційний регіон
КАРПА́ТСЬКИЙ РЕКРЕАЦІ́ЙНИЙ РЕГІО́Н Розташ. у межах Закарп., Івано-Фр., Львів., Чернів. областей. Має спільні кордони і транспортне сполучення з Молдовою, Румунією, Угорщиною, Словаччиною, Польщею. Площа 56,6 тис. км2 (9,3 % заг. пл. тер. України). За комплексом фіз.-геогр. ознак виділяють 3 турист. субрегіони: Закарп., Укр. Карпати, Прикарпатський. К. р. р. є унікал. з погляду багатства його ресурсів (ліси, водойми, гір. ландшафтні комплекси, ділянки лижних трас), які зосереджені на тер. пл. 2634 га (34,3 % від заг. тер. усіх рекреац. ресурсів України). Організації різних видів туризму сприяють розвинена транспортна мережа, природні умови Карпат. Для Закарпаття характерна рівнинна тер., мʼякий клімат з короткою зимою, теплим літом, високою тривалістю соняч. сяйва. Передкарпаття має тер. з розчленов. рельєфом, клімат подібний до континентал., тут спостерігається значна кількість опадів, менша тривалість соняч. сяйва. Карпат. гір. країна не має різких температур. змін клімату, відрізняється одним з найвищих показників кількості опадів та тривалості соняч. сяйва, наявністю сталого сніг. покриву упродовж 3–4 місяців. Для гір. р-нів характерні також несприятл. для турист.-рекреац. діяльності такі клімат. явища: зливи, грози, селеві потоки, зсуви гір. порід, сніг. лавини. На окремих річках К. р. р. (Прут, Черемош, Лімниця) — пороги, водоспади. У високогір. зонах збереглися невеликі карові озера, які є обʼєктами туризму — Апшинець, Верхнє, Несамовите та ін. Найбільше гір. озеро обвал. типу — Синевир. Рослинність регіону налічує понад 2 тис. видів, серед них бл. 100 видів — ендем. і релікт. (тис західний, білотка альпійська, нарцис вузьколистий). На Закарпатті флора представлена широколистяними лісами, луками, Прикарпатті — ліс. (широколистяні, ялинові), болот., лучними угрупованнями, в Укр. Карпатах — дубовими, буковими, тисовими, ялиновими формаціями, низкою лікар. рослин (брусниця, арніка гірська, шипшина, чебрець, конвалія). У тварин. світі К. р. р. — понад 2400 видів ссавців, плазунів, земноводних, комах, птахів, риб (з них 100 видів — ендем.): бурий ведмідь, рись, кабан, благородний олень, видра, беркут, гірський лелека та ін. Значні запаси мінерал. вод (Нафтуся, Східницьке, Трускавецьке, Шаянське родовища) та лікув. грязей (Синяцьке, Черченське, Немирівське торфові родовища, найбільше у світі Бориславське родовище озокериту). На базі лікув. і клімат. ресурсів у регіоні функціонують бальнеол., клімат. курорти: Трускавець, Моршин, Поляна, Яремче, Ворохта, окремі санаторії, пансіонати. Тут знаходиться найвища гір. вершина України — Говерла (2061 м). Природно-заповід. фонд К. р. р. налічує понад 1,5 тис. обʼєктів: Карпатський біосферний заповідник, Карпатський національний природний парк, «Синевир» Національний природний парк, «Сколівські Бескиди» Національний природний парк, Галицький національний природний парк, ботан. заказник Манявський скит та ін. Регіон має своєрідну й унікал. істор.-культурну спадщину: бл. 70 памʼяток археології, історії, монум. мистецтва, понад 5900 — архітектури та містобудування. Серед них — «Давній Галич» Національний історико-культурний заповідник, «Хотинська фортеця» Державний історико-архітектурний заповідник, музей-заповідник «Золочівський замок», «Личаківський цвинтар» Історико-культурний заповідник, «Олеський замок» Державний музей-заповідник. Гол. турист. центри: Львів, Івано-Франківськ, Ужгород, Чернівці, бл. 100 малих істор. поселень, 30 курортів. Створ. численні турист. маршрути (краєзнавчі, літ., істор., мист. тощо). У регіоні сприятл. умови для розвитку пізнавал. (на тер. етніч. р-нів Прикарпаття і Закарпаття), культур. (в обл. центрах, істор. містах, с-щах), оздоров. (на місц. курортах), рекреац. (у гір. р-нах Укр. Карпат), екол. (на тер. нац. природ. та регіон. ландшафт. парків), сільс. (у межах сільс. насел. пунктів, що зберегли традиц. середовище), а також характер. лише для Карпат етніч. (вʼїзного; у якому беруть участь представники укр. діаспори, ін. нац. меншин), прикордон. (повʼяз. з родин. стосунками, діловою активністю представників різних національностей, які живуть по обидва боки кордону), транзит. (беруть участь ті, хто переїжджає тер. регіону за умов організації виїзного і вʼїзного туризму), спорт. (проведення категорій походів різної складності) туризму.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
