Краснодон

КРАСНОДО́Н (до 1938 — Сорокине) — місто об­ласного значення Луганської об­ласті, райцентр. Краснодон. міській раді під­­порядк. Молодо­гвардій. (м. Молодогвардійськ, с-ще Новосімей­кіне) і Суходіл. (м. Суходільськ) міські та Енгельсів. (смт Енгель­сове, Гірне, с-ще Широке), Ізварин. (смт Ізварине, Краснодарський), Крас­нодон. (смт Крас­нодон, с-ще Світличне), Сєверна (смт Сєверний, Сєверо-Гундорів­ський), Урало-Кавказ. (смт Ура­­ло-Кав­каз, с-ще Західний) селищні ради. Знаходиться у пд.-сх. час­тині Донецького кряжа, на лівому березі р. Велика Ка­м’ян­ка (притока Сіверського Дінця), за 51 км від обл. центру та за 7 км від однойм. залізнич. стан­ції (до 1962 — Верхньодуванка). Площа 77,33 км² . Насел. 50 560 осіб (2001, складає 95,6 % до 1989), переважно росіяни й укра­їнці. Побл. міста виявлено стоянку епохи бронзи та кам’яні баби. Його виникнення пов’я­за­не з початком розроблення багатих покладів вугілля у 1-й пол. 1910-х рр., відкритих Л. Лутугіним. З цією метою в козачу ста­­ницю Гундорівська, якій тоді на­лежали ці землі, прибула значна кількість підприємців. 1911–12 від х. Сорокине (засн. у 18 ст.) до х. Талове велику ділянку орен­­дував інж. Каменнов. 1912 ділянки Каменнова та ін. підприємців придбало АТ Моск.-Ка­зан. залізниці. Пришвидшенню пром. освоєння покладів вугілля спри­яло спорудження в тому ж році Пн.-Донец. залізниці. Протягом 2-х р. закладено шахти № 1, № 2, № 5, «Сорокине», «Чуриліне», «Мєшковська» та «Бурун», які утворили Сорокин. рудник. 1914 згодом почали вважати роком заснування м. К. 1916 на х. Сорокине мешкало 3105 осіб, а на руднику працювало 776 шахтарів. У наступ. році обладнано ще 4 шахти — одну вертикальну та 3 похилих. 1917 у поселенні відкрито першу школу. Мед. обслуговування забезпечували 3 шахтар. медпункти (8 лікарів і 16 фельдшерів). Адміністративно Сорокине належало до Катеринодон. підрайону Луган. р-ну. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. У 1920-х рр. зруйн. шахти були відновлені та модернізовані, розпочалося будівництво нових. 1935 трест «Сорокиневугілля» (від 1936 — «Краснодон­вугілля») об’єднував 25, 1940 — 40 шахт. Від 1938 — місто з сучас. назвою. 1939 у К. мешкало 22 220 осіб. Жит. зазнали сталін. репресій. Під час нім.-фа­шист. окупації (від 20 липня 1942 до 14 лютого 1943) у місті діяла підпіл. організація «Молода гвардія». Значна кількість молодогвардійців була схоплена та скинута в шурф шахти № 5. 1 березня 1943 з військ. почестями у місь­кому парку похов. 58 молодогвар­дійців. У вересні того ж року посмертно присвоєно звання Героя Рад. Союзу У. Громовій, І. Земнухову, О. Кошовому, С. Тюленіну та Л. Шевцовій, 1990 — І. Тур­кеничу. 1956 тут зародився «ма­­маїв. рух». Таку назву отримало ініційоване бригадою забійника М. Мамая з шахти «Північна» та підтримане рад. владою змаган­ня гірників за щоденне перевиконання змінних норм не менше, як на 1 т. 1959 мешкало бл. 38 тис., 1979 — 47,9 тис. осіб.

Нині працюють підприємство «Краснодонвугілля», м’ясокомбінат, швейна ф-ка. У К. — факультет інженерії та менеджменту Сх.-укр. університету, філія Міжрегіон. академії упр. персоналом, гірн. технікум, про­­фесійні торг.-кулінар. і гірн. ліцеї, ПТУ, 8 заг.-осв. шкіл, г-зія, школа-інтернат, навч.-вихов. комплекс, 6 дитсадків, центр дит. творчості, міжшкіл. навч.-вироб. ком­­бінат, ДЮСШ; «Молода гвардія» Краснодонський музей, Палаци культури ім. «Молодої гвардії» та ім. О. Кошового, центр поліхудож. освіти, центральні міська та дит. б-ки, 4 б-ки-філії; 3 міських і 1 дит. лікарні, полог. будинок, психіатр. лікарня, обласні станція переливання крові та дит. протитуберкульоз. са­наторій. Виходять міська г. «Сла­ва Краснодона», орган профспілок працівників вугіл. промисловості «Шахтарський вісник», інформ.-реклам. тижневик «Краснодонские вести». При Палаці культури ім. «Молодої гвардії» функціонує укр. нац. центр, яким керує поетеса Антоніна Листопад. У серпні 1997 відбувся 1-й міжнар. конкурс укр. пісні «Молода гвардія». Зареєстрована 31 реліг. громада, зокрема УПЦ МП, євангел. християн-баптистів, християн віри євангельської, свід­ків Єгови, адвентистів сьомого дня. Встановлено мемор. комплекс «Нескорені», пам’ят­ник «Клятва» та стелу «Скорботна мати». Восени 1943 у К. побував рос. письменник О. Фадєєв, який збирав матеріали про діяльність підпілля в роки нім.-фа­шист. окупації. 1945 у Москві вий­­шов його роман «Молодая гвардия» (2-а ред. 1951; Сталін. премія, 1946). Ю. Мейтус написав оперу «Молода гвар­­дія» (1947, 2-а ред. — 1950), Д. Бедзик — «Оповідання про Олега Ко­­шового» (К., 1950; 1952; 1956), С. Маршак, В. Сосюра, М. Матусовський, М. Упеник, М. Ісаковський присвятили молодо­гвардійцям свої поеми та пісні, І.-В. Задорожний, А.-І. Варшав­ський, В. Зарецький — художні полотна, О. Скобликов, Г. Кальченко — скульптурні композиції. 1947 кінорежисер С. Герасимов у К. знімав х/ф «Молода гвардія» (Сталін. премія, 1949). У 2005 гірн. майстру шахти «Суходольська-Східна» підприємства «Кра­сно­донвугілля» М. Дорошку за визначні особисті досягнення у видобутку вугілля присвоєно звання Героя України. У К. минули дит. роки співака, нар. арт. СРСР О. Огнівцева, актора, нар. арт. УРСР В. Гуріна, композитора, засл. діяча мистецтв УРСР В. Верменича. З містом пов’я­зані життя та діяльність поетів П. Безпощадного та О. Холошен­ко. Тут працювала дир. шко­ли робітн. молоді правозахисниця, літературознавець Н. Світ­лична, у післявоєнні роки мешкав Герой Радянського Союзу І. Шевченко. Серед видат. уродженців — економіст В. Забродсь­кий, кіно­­оператор В. Степанен­ко, актор, режисер, засл. арт. УРСР Є. Тка­ченко.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю