П’ядик Юрій (Георгій) Васильович
Визначення і загальна характеристика
ПʼЯ́ДИК Юрій (Георгій) Васильович (22. 05(04. 06). 1908, Київ — 24. 05. 2007, там само) — літературо- і мистецтвознавець, бібліограф. Батько І. Халявки. Навчався в 1-й Українській гімназії імені Т. Шевченка (1919—20), закінчив 1-у Кооперативну професійну школу (1925) в Києві, Київський політехнічний інститут (1926), здобувши фах інженера з паперового машинобудування. Працював у видавництві «Книгоспілка» (1925—30), де познайомився з багатьма діячами культури, зокрема з письменниками М. Зеровим, М. Івченком, В. Підмогильним, на заводі «Більшовик», у конторі «Шарикопідшипник», писав науково-технічні статті. Під час 2-ї світової війни потрапив до німецького полону, був вʼязнем Дарницького концтабору. Від 1944 — в радянській армії, воював у Польщі, Німеччині, Чехо-Словаччині, Австрії, Угорщині. Після війни — інженер в інституті «Діпрошахт». Після виходу на пенсію (1968) активізував дослідження в галузях культурології, української літератури. Однією з перших дослідницьких робіт П. був «Каталог художественных произведений» одного з найбільших київських приватних зібрань — його тестя, колишнього директора Київського туберкульозного інституту А. Собкевича, до якого ввійшло понад 450 мистецьких творів. Зосередився на вивченні псевдонімів та криптонімів. 1988 завершив працю «Бібліографія матеріалів образотворчого мистецтва, друкованих у газетах “Громадська думка”, 1905—1906, та “Рада”, 1906—1914». Укладач «Словника українських поетів» (близько 5 тис. персоналій, які народилися, починаючи від середини 19 ст. і до 1940-х рр.), упорядник (разом із Б. Матушевським) монографії Ф. Матушевського про Т. Шевченка, автор монографії «Юхим Михайлів: Життя і творчість» (К., 2003), публікацій у періодиці з питань історії літератури і мистецтва, зокрема П. ідентифікував прізвища діячів української культури, зображених на світлині під час святкування відкриття 1903 памʼятника І. Котляревському в Полтаві (68 осіб). Зібраний і підготовлений П. матеріал упорядкувала й видала після його смерті дочка Ірина — «Українська поезія кінця XIX — середини ХХ ст.: Бібліографія. Антологія» (Т. 1—9, К., 2010—21). Автор низки статей до УРЕ та ЕСУ.
Літ.: Пʼядик Ю. Києве мій // Зона. 1998. № 13; Юрій Пʼядик: Некролог // Літературна Україна. 2007, 14 черв.
Ю. М. Хорунжий
Додаткові відомості
Рекомендована література
Завантажити статтю
