Київське товариство грамотності

Визначення і загальна характеристика

КИ́ЇВСЬКЕ ТОВАРИ́СТВО ГРА́МОТНОСТІ  — освітня організація. Засн. 1882, однак на початк. етапі не виявило знач. активності, лише створило мережу неділ. шкіл. Статус і значення К. т. г. докорінно змінилися від 1898, коли його очолив В. Науменко (діяльність набула заг.-нац. характеру). Серед дійс. чл. — М. Василенко, Б. Грінченко, В. Дурдуківський, О. Косач, І. Лучицький, Є. Чикаленко. 1901 товариство нараховувало 366 дійс. і 17 почес. чл., 1902 — загалом 463 чл., 1906 — 614 дійс. чл. Мало Бердичів., Уман., Черкас., Звенигород., Смілян., Чигирин., Шполян., Старокостянтинів., Фастів., Літин., Немирів., Кам’янець-Поділ. філії. Від 1900 при ньому працювали видавн. та шкіл. комісії. За 7 р. видавн. комісія опублікувала 15 брошур, чл. шкіл. комісії уклали унікал. зібрання посібників у галузі нар. освіти. У Києві діяло 5 неділ. шкіл: 2 — чол., 2 — жін., 1 — мішана, які відвідувало 750 учнів. Навч.-вихов. процес забезпечували 96 учителів, кожна школа мала власну бібліотеку. Найважливішими досягненнями К. т. г. є створення на всіх укр. землях у межах Рос. імперії мережі б-к на гроші книговидавця Ф. Павленкова та будівництво Нар. дому в Києві, що був центром укр. просвіти до 1906. Б-ки почали відкривати 1901, їхня вартість становила 100 рублів кожна. До 1908 укомплектовано 204 б-ки, ще на 50 накладено арешт. З відкриттям Нар. дому (арх. Г. Антоновський; заг. вартість будівництва — 50 тис. руб., з них 25 тис. — нар. пожертви) 1902 К. т. г. отримало власне помешкання з лекторієм, театр. сценою, б-кою. Зі створенням «Просвіт», яким була притаманна виразна нац. спрямованість, роль К. т. г. зменшувалася, 1908 цар. влада заборонила його діяльність.

Завантажити статтю