ЗАГОРУ́ЙКО Пилип Никифорович (псевдонім — На­глядач; 27. 06. 1900, с. Морозівка, нині Іл­лiнецкого р-ну Він­ницької обл. — 25. 02. 1935, Харків) — письмен­ник, публіцист. Закінчив прогімназію. Учасник Визвольних змагань 1917–1921, старшина армії УНР, 1921 був інтернований у Польщі, де на­вчався 1922 на факультеті гуманітарних наук Варшавського університету; друкувався у табірних часописах «Веселка», «За Україну», «Залізний стрілець», «Український сурмач». Від 1923 працював на різних роботах на Волині. Від 1925 — у Харкові. Керував справами Всеукраїнського комітету Спілки сільськогосподарських лісових робітників, згодом — завідувач бюро ви­ступів Міського комітету письмен­ників. Автор книги «Спогади» (Каліш, 1922), неопублікованого драматичного нарису на одну дію «Роз­бита мрія», збірки віршів «Порвана струна», новел «Тіні і плаї». 16 грудня 1933 заарештований, за звинуваче­н­ням у контр­революційній діяльності та шпигунстві засуджений до роз­стрілу. Реабілітований 1965.