Енергетика

ЕНЕРГЕ́ТИКА — галузь промисловості, що забезпечує виявле­н­ня, пере­творе­н­ня, роз­поділ і викори­ста­н­ня енергоносіїв. Осн. зав­да­н­ням Е. є виробництво енергії шляхом пере­творе­н­ня первин. енергії палива у вторин­ну (електр. або теплову). У процесі виробництва енергії ви­окремлюють декілька стадій: ви­вче­н­ня та концентрація енергет. ресурсів, траспортува­н­ня їх до енергет. установок, пере­творе­н­ня за допомогою електро­станцій первин. енергії у вторин­ну, роз­поділ вторин. енергії серед споживачів (лінії електропередачі, тепломережі тощо). Від 2-ї пол. 20 ст. в умовах НТП значно зросла потреба людства в енергії, особливо електричній. Унаслідок масової електрифікації від­булися значні зміни в Е.: пере­хід від вугіл. моно­структури паливозабезпече­н­ня до широкого викори­ста­н­ня нафти, природ. газу, ядер. палива; створе­н­ня глобал. енергосистем. Зародже­н­ня науки про Е. в СРСР (і УРСР) повʼязано з реалізацією ГОЕЛРО Плану. Вона ви­вчає закони й методи пере­творе­н­ня природ. енергет. ресурсів у енергію; закономірності, тенденції та оптимал. пропорції роз­витку Е.; її вплив на довкі­л­ля. Е. умовно поділяють на традиц. (Атомна енергетика, Гідроенергетика, Теплоенергетика) і нетрадиц. (Вітроенергетика, Енергії джерела альтернативні, Сонячна енергетика). Невід­ʼєм. складовими сучас. Е. стали електр. мережі та енергет. системи. Електр. мережа — сукупність під­станцій і ліній електропедачі, що забезпечує траспортува­н­ня електро­енергії без­посередньо до споживачів і зміну її параметрів (напруги, струму). Енергет. система (енергосистема) — сукупність електро­станцій, енергет. і тепл. мереж, по­єд­наних спіл. режимом та упр. у процесі без­перерв. виробництва, пере­творе­н­ня, пере­дачі електр. й тепл. енергії. Див. також Електроенергетика.

Завантажити статтю