Дунаєвецький район

ДУНАЄВЕ́ЦЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­ден­ній частині Хмельницької області. Утвор. 1923. Жит. Д. р. у 1920–30-х рр. чинили опір комуніст. режимові, за що за­знали ре­пресій. У перше десятиріч­чя комуніст. режиму в р-ні проживало багато сімей, члени яких ві­ді­йшли за кордон разом із Армією УНР або були роз­стріляні за участь у Новоушиц. антибільшов. пов­стан­ні. За звинуваче­н­ням у приналежності до СВУ лише у м. Дунаївці та селах Могилівка (нині у складі м. Дунаївці) й За­ставля 1929 заарешт. 22 пред­ставники укр. інтелігенції. Особливою стійкістю від­значалися прихильники катол. реліг. общини, автокефалії (на­ймасовіше у с. Гірчична) та баптисти-євангелісти (с. Могилівка). Низка актив. ви­ступів проти насильниц. колективізації від­булася в Дунаївцях, селах Чаньків, За­ставля, Голозубинці, Демʼянківці, Могилівка, Іванківці, Нестерівці, Михайлівка, Гірчична. Від 11 липня 1941 до 31 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяло під­пі­л­ля ОУН–УПА.

1962 укрупнений за рахунок окремих сіл Миньковец., Смотриц. та Солобковец. р-нів. Площа 1,2 тис. км². Насел. 73 066 осіб (2001, складає 89,9 % до 1989), пере­важно українці. У складі р-ну — м. Дунаївці (райцентр), смт Дунаївці, Смотрич та 83 сільс. насел. пункти. Залізничні ст.: Дунаївці, Балин. Знаходиться у межах Поділ. височини. Поверх­ня — під­вищена хвиляста лесова рівнина, роз­членована річк. долинами притоків Дністра: Смотрича, Мукші, Тернави, Студениці, Ушиці та ін. Споруджено бл. 85 ставків. Корисні копалини: фосфорити (побл. сіл Демʼянківці, Морозів, Сокілець, Велика Кужелева), торф (побл. с. Міцівці), сировина для випалюва­н­ня вапна (побл. сіл Велика Кужелева, Яцьківці) та гончар. глини (побл. смт Смотрич, сіл Миньківці, Сокілець). У ґрунт. покриві пере­важають під­типи сірих лісових ґрунтів, особливо темно-сірих опідзолених, є також чорноземи. Пл. лісів 17 тис. га: дуб, граб, береза, ясен, клен, липа, берест, тополя, вільха. У р-ні — заг.-держ. значе­н­ня памʼятки садово-парк. мистецтва Голозубинецький парк, Малієвецький парк, Михайлівський парк, місц. значе­н­ня Бобровиц. ентомолог. заказник, 11 памʼяток природи. Пере­важають під­приємства харч. та легк. промисловості. Найбільші роз­таш. у райцентрі, смт Дунаївці, Смотрич. Спеціалізація с. господарства — рослин­ництво зерн.-буряківничого й тварин­ництво мʼясо-молоч. напрямів. Гол. культури: озима пшениця, цукр. буряки, горох, кукурудза, картопля. Пл. с.-г. угідь 94,8 тис. га, з них орних земель — 92,5 тис. га. Тут працює 5 с.-г. вироб. колективів, 21 с.-г. ТОВ, 1 між­госп. під­приємство, 1 КСП, 1 ВАТ, 86 фермер. госп-в. У Д. р. — 58 заг.-осв. шкіл, 51 до­шкіл. заклад, 2 ПТУ, Будинок школяра, станції натуралістів та туристів-крає­знавців; 12 лікарень та амбулаторій з ден­ним стаціонаром, 56 фельдшер.-акушер. пунктів, 3 санаторії; 57 Будинків культури, Дунаєвецький крає­знавчий музей, 2 громад. музеї, 49 б-к, школа мистецтв, муз. школа; спорт. комплекс, 3 ДЮСШ, 28 спорт. клубів; 2 готелі, від­діл. 6-ти банків. Виходить рай. г. «Дунаєвецький вісник». Реліг. громади: 52 — УПЦ МП, 4 — УПЦ КП, 23 — РКЦ, 5 — УАПЦ, 4 — УГКЦ, 31 — євангел. християн-баптистів, 2 — християн віри євангельської, 2 — свідків Єгови. Збереглися палаци 18–19 ст. (м. Дунаївці та села Балин, Великий Жванчик, Голозубинці, Кривчик, Маків, Маліївці, Рахнівка), оборон. мур пізньосередньовіч. м-ка (с. Сокілець), костел з писаного каменю серед. 19 ст. (с. Під­лісний Мукарів), деревʼяні цер- кви 19 ст. (села Демʼянківці, Яцьківці). Виявлено бл. 300 памʼяток долітопис. і літопис. доби, зокрема городища ран­нього заліз. віку (побл. сіл Городиська і Кривчик), давньорус. часу (побл. сіл Велика Кужелева, Велика Побійна, Ксаверівка, Маків, Міцівці, Сокілець), кургани ран­нього заліз. віку (побл. сіл Велика Кужелева, Вихрівка, Воробіївка, Ган­нівка, Мала Кужелівка, Нестерівці), давньорус. часу (побл. с. Сокілець), поселе­н­ня трипіл. культури (побл. сіл Великий Жванчик та Мала Кужелівка), черняхів. культури (між селами Воробіївка та Залісці). Уродженцями Дунаєвеч­чини є письмен­ник, педагог, культ.-осв. діяч 16 ст. Г. Смотрицький (ба- тько) та письмен­ник, філолог, церк. і освіт. діяч кін. 16 — поч. 17 ст. М. Смотрицький (син; мемор. музей; обидва — смт Смотрич); лікар-терапевт, академік АН УРСР Ф. Яновський (с. Миньківці, погру­д­дя), рад. держ. та парт. діяч, хімік, академік АН УРСР і Білорус. РСР В. Затонський (с. Лисець, погру­д­дя), фармаколог, чл.-кор. НАНУ, АМНУ І. Чекман (с. Чаньків), лікар-терапевт, академік АМНУ Є. Нейко (смт Смотрич); письмен­ники В. Бабляк (с. Великий Жванчик; мемор. музей), І. Сварник (с. Лисогірка; мемор. музей), Л. Лупан (с. Нестерівці; мемор. музей), літературо­знавець, пере­кладач М. Ігнатенко (с. Тинна), пере­кладачка Г. Петровська (с. Варварівка); публіцист, громад. діяч І. Брозницький (с. Рудка), музико­знавець, громад. діяч Є. Кондрацький (с. Маліївці); дизайнер, засл. художник України В. Гаврилов (с. За­ставля); Герої Рад. Союзу Г. Атаманчук (с. Тернова), Д. Бачинський (смт Смотрич) та ін.; тут провів остан­ні роки життя та помер ви­знач. політ. діяч Європи та Рос. імперії кін. 18 ст. принц Ш. Нас­сау-Зіген (с. Тинна). Встановлено памʼятники Т. Шевченку (села Воробіївка, Рахнівка), Б. Хмельницькому (с. Залісці), М. Горькому (села Голозубинці, Маліївці).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю