ГУ́ЛА Надiя Максимівна (12. 06. 1936, Київ) — бiохiмiк. Дочка М. Гулого та М. Коломійченко, дружина Віталія, мати Максима Стріх. Доктор біо­логічних наук (1977), професор (2002), член-кореспондент НАНУ (1991), АМНУ (1993). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2001). Закінчила Київський медичний ін­ститут (1959), де й працювала 1962–65. У 1965–75 — старший науковий спів­робітник Київського науково-дослідного ін­ституту ендокринологiї та обмiну речовин. Від 1975 — в Ін­ституті біо­хімії НАНУ (Київ): 1992–2024 — завідувач від­ділу біо­хімії ліпідів; від 2024 — головний науковий спів­робітник цього від­ділу.

Дослідниця біо­логічно активних сполук, вітамінів, гормонів, біо­активних метаболітів, мем­бран­них ліпідів. Отримала нові дані про механізм дії інсуліну та гідрокортизону на обмін вуглеводів у пентозному шунті в нормі та при патології. Вперше в клітинах нейробластоми від­крила та ідентифікувала N-ацилетаноламіни, ви­вчила їх роль в модуляції іон-транс­порт­них систем, описала мем­брано­протекторний ефект цих сполук. Зʼясувала залежність фертильної спроможності сперматозоїдів від їх ліпідного складу та роль фосфоліпідів у роз­витку деяких видів чоловічої неплідності. Створила оригiнальний крiо­протектор для сперми сільськогосподарських тварин «Крiолiс». Віце­президент Українського біо­хімічного товариства (від 1992), голова його Київського від­діле­н­ня (від 1990). Авторка книги «Вірші» (Київ, 2001).