ГАВАРЕ́ЧЧИНА — село Золочівського ра­йону Львівської області; осередок українського гончарства. Тут збереглося виготовле­н­ня чорнолощеної (димленої) кераміки. Серед виробів — горщики, дзбанки, макітри, миски, цідильники, двійнята, фігур. посуд, іграшки, свічники, прикрашені лискува­н­ням (смуги, овали, ритува­н­ня, ліпле­н­ня, «сіточка»). На поч. 20 ст. у Г. працювало понад 60 гончарів, у серед. 20 ст. промисел занепав. Від­родже­н­ням традицій гончарства Г. у 1970–80-х рр. за­ймалися Ярослав і Ярослава Мотики, Я. Славінський, Товариство Лева. Пров. гончарі — В. Архимович, Володимир та Марʼян Бакусевичі, Д. Вислинський (золота медаль Між­нар. ви­ставки у м. Фаенца, Італія, 1984), С. Гарбузинський. Вироби деяких з них екс­понувалися на вітчизн. (від 1894) та між­нар. (Франція, Італія) мист. ви­ставках. Твори майстрів Г. зберігаються у МЕХП, Музеї нар. архітектури та побуту (Львів), Музеї-заповід­нику «Олеський замок», МУНДМ, Музеї І. Гончара в Києві, Нац. музеї-заповід­нику укр. гончарства в смт Опішня Зіньків. р-ну Полтав. обл.