ГО́РОВИЦЬ-ВЛА́СОВА Любов Михайлівна (13(25). 03. 1879, м. Бердичів, нині Житомир. обл. — 19. 01. 1941, Ленін­град, нині С.-Петербург) — мікробіо­лог. Доктор медицини (1906), професор (1920). Закін. Маріїн. гімназію в Одесі (1895) і мед. факультет в Парижі (1902). Працювала у мед. закладах С.-Петербурга (згодом Петро­града). 1922 заарешт. за звинуваче­н­ням у «контр­рев. діяльності» і заслана до Оренбурга, де організувала й очолила бактеріол. лаб., а згодом Сан.-бактеріол. ін­ститут. 1925 пере­їхала у Катеринослав (нині Дні­пропетровськ), де була завідувач кафедри заг. гігієни Мед. ін­ституту. Від 1929 працювала у мед. закладах Ленін­града. Наукові дослідже­н­ня Г.-В. з питань са­профіт. та патоген. мікрофлори зовн. середовища стали основою для створе­н­ня вітчизн. сан. мікробіо­логії. Моно­графія Г.-В. «Бактериологическая флора воды» (С.-Петербург, 1913) стала першим вітчизн. ви­значником бактерій (3-є вид. — «Определитель бактерий», Москва; Ленин­град, 1933). Від­крила збудник кумисного броді­н­ня, роз­робила новий метод виготовле­н­ня кумису, який згодом уві­йшов в практику кумисолікув. курортів.