ВИНОГРА́ДСЬКИЙ Віталій Михайлович (24. 10. 1925, м. Лебедин, нині Сум. обл. — 28. 07. 2012, Київ) — письмен­ник. Член НСПУ (1975). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди СРСР. Закін. ВПШ у Києві (1958). Працював ред. газети політвід­ділу МТС на Івано-Франківщині (1950–52), обл. г. «Прикарпатська правда» (1964–75), «Літературна Україна» (1975–80), дир. респ. Будинку письмен­ників (1980– 85). Друкувався від 1947. Автор нарисів «Серце кличе» і «З любовʼю до людей» (обидва — Ів.-Ф., 1962); повістей про нафтовиків («Глибин­ні шляхи», Уж., 1966) та будівельників хімкомбінату на Прикарпат­ті («Міра життя», К., 1984), укр. контр­розвідників («Чекай мене на світанку» К., 1973; «І на­став світанок» К., 1979); докум. повісті «Катрусина доля» (Уж., 1967; рос. перекл. — «Дважды рожден­ная», Уж., 1976); роману «По­єдинок на пере­праві» (Л., 1987, спів­авт.; 3-я всесоюз. премія КДБ СРСР, 1987).