Будзан Антін Федорович

Визначення і загальна характеристика

БУДЗА́Н Антін Федорович (27. 08. 1911, с. Лозівка, нині Під­волочис. р-ну Терноп. обл. — 06. 10. 1982, Львів) — мистецтво­знавець. Чоловік К. Матейко. Канд. мистецтво­знавства (1959). Член СХУ (1960). Закін. Львів. богослов. академію (1938; захистив 1939 магістер. дис. у Львів. університеті), Ін­ститут живопису, скульптури та архітектури в Ленін­граді (1951). Висвяч. на священика 1945 митрополитом Йосипом Сліпим. Працював у Львів. етногр. музеї (1939–40), учителем української мови Малої семінарії при Львів. богослов. академії, н. с. Укр. нац. музею (1941–45), Музею худож. промисловості (1945–51), МЕХП АН УPCP (1951–81). Досліджував нар. декор. мистецтво (художня обробка дерева, кераміка, плеті­н­ня з бісеру, ткацтво), нар. будівництво, нар. художні промисли. Брав участь у під­готовці ви­дань: «Українське народне мистецтво» (К., 1963, т. 3), «Історія українського мистецтва» (К., 1969–71, т. 3–4), «Нариси з історії українського декоративно-прикладного мистецтва» (Л., 1969), «Народні художні промисли України» (К., 1979), «Бойківщина» (К., 1983) та ін.

Пр.: Українська народна різьба по дереву. 1957; Яворівські мальовані скрині. 1959; Різьба по дереву в західних областях України. 1961; Різьба по дереву. Роботи різьбярів Юри, Василя та Миколи Шкрібляків: Альбом. 1961; Різьбле­н­ня та художній метал. 1962 (спів­автор).; усі — Київ.

Літ.: Станкевич М. Антін Будзан: Широчінь інтересів дослідника // Народо­знавчі зошити. 1998. № 4.

С. П. Павлюк

Завантажити статтю